Пахнет в 19 веке. Привет "литовским метрикам" и прочим
За свідченням М. Карамзіна («История», т. IV, стор. 132) і К. Ходикевича («Dissertationes», гл. II), львівський і галицький єпископ Гедеон Балабан 1581 р. подав грамоту на затвердження польському королю Стефану, який наказав переписати її, а «поколику ее содержание не противно настоящим законам (quatenus Juris publici ratio permittit? approbamus...)» **, заново скріпити королівськими печатками. Пізніше, 1592 р., грамота ще раз /13/ затверджувалася Сигізмундом III. За свідченням К. Ходикевича, копія її була занесена в книгу Галицького міського управління 1642 р.
При підготовці тексту до видання не вдалося розшукати ні оригіналу, ні названих копій пізніших часів (1581 р., 1592 р. і 1642 р.).
Грамота описана або згадується в таких працях: А. Василевський, «Ист. г. Вильны», стор. 20; П. Батюшков, «Белоруссия», стор. 80, 109, 112, 132; «Волынь», стор. 72, та ін.
Дві копії XIX ст. зберігаються в рукописному відділі Державної бібліотеки СРСР ім. В. І. Леніна, ф. Румянцева, №256, папка № 19, арк. 4, 4б; перша з них була покладена М. Карамзіним в основу публікації в його «Истории».
Зіставлення текстів грамоти, опублікованих М. Карамзіним і Д. Зубрицьким, з копією, що зберігається в Центральному історичному архіві УРСР у Львові, свідчить про те, що кожна з публікацій являє собою варіант різних копій, хоч Д. Зубрицький і застерігае, що він в основу своєї публікації поклав текст грамоти К. Ходикевича.
У різночитаннях подано повний текст грамоти, опублікований К. Ходикевичем, в якому певну цінність для мовознавців становлять не тільки фонетичні, граматичні й лексичні варіанти, а й наголоси, що стоять на кожному слові публікації.
Аналіз змісту грамоти Ходикевича дав підставу М. Карамзіну піддати сумніву існування її оригіналу:
а) 8 березня 1301 р. припадало на середу, а не на четвер;
б) в той час київським митрополитом був не Кіпріян, а Максим.
Про те, що Кіпріян став київським і литовським митрополитом тільки 1376 р., пише і П. Батюшков у праці «Белоруссия», стор. 80.
Zhivesy, вот тебе тот же вопрос, что и к psy-777. Чем ты думаешь, когда берешь копии 19 века, и ТОЛЬКО ТАМ разыскиваешь свои поздние полонизмы, ты всерьез думаешь, что древния щирыя и свидомыя "украинцы" (или как сконфуженный Дир говорит "предки украинцев") говорили смешанным русско-польским диалектом? Тебя вот самого это не смущает нисколько? Ты б еще современную "украинскую" книгу б взял, да показал там мне это слово... Неужели ты думаешь, шельмовщик, что твои фокусы с удревнением из 19 (!) века в 14-й прокатят?