МИФ О «ПОЛОНИЗАЦИИ» БЕЛАРУСКОГО ЯЗЫКА

[Astar]

переніс своє повідомлення нижче (див.нижче)

[skorynapiterski]

Первая - понятнее мне. Astar- Кот это наш единственный настоящий москаль. Не обижайте его. В смысле форумный.

[Astar]

Первая - понятнее мне. Astar- Кот это наш единственный настоящий москаль. Не обижайте его. В смысле форумный.

я там підредаговував другу (прогляньте ще раз). маю таку звичку редагувати.

Ок, не буду Кота ображати. ))

[skorynapiterski]

Дзякую.

[Astar]

..переніс сюди свій ост.коментар (бо багато редагував його)

Mihail Mitin Згода.

Мэтр, не согласен. Рано или поздно будут гипотезы.

Гіпотези - це добре. Через них "уход від Мауглі" здійснюється.

Так ось перша гіпотеза: (якщо давньоруське "крома" - "окраєць"[1]) Окраєць - то не ліс, не сад і не дитинець.

Псковський Кром - був окрайцем, "крайньою точкою, окраєць чиєїсь землі" земель, наприклад; тобто "дитинцем на окрайці чиєїсь землі". (треба зпівставляти з істор. подіями..І дивитись для кого земля/територія з ним була "окрайцем") При тому, треба знати, що саму "фортецю" (а не "крайню точку земель") ще називали в ті часи "фортецею/градом/городом/кріпостю".

Тоді вийде, що одні називали
- "псковським дитинцем" саму споруду (білоруси): "дитинець в Пскові",

а інший народ (відповідно до своєї світомоделі і деревяним кремлям) - "псковским кромом" = "псковська окрайка землі" (або "псковська окрайка землі з дитинцем)

Друга версія: (якщо "кром" - то не "окраєць", а "крем" - "ліс, краща частина лісу", кремляний - "міцний"(про ліс) )
Відомо, що не на всіх рос.територіях був камінь.

Згідно журналу (1928 рік), в Московській, Володимирській, Ярославській, Костромській, Нижньоновгородській і ін. губерніях мало каменю, тому будівництво 1 км шосе обходиться в 16 000 рублів.[35] Тому прийдеться думати про клінкер, оскільки є 5 клінкерних заводів (в Україні і Білорусії).[35][38] Камінь в ті часи брали в Мінській губернії.

Якщо дитинець камяний - то не "кром".. Деревяний - кром. (коли на певних територіях каменю нема - привикають люди з тих територій кріпості називати "кромами", тому і не зважають, що чужі кріпості деревяні).

п.н. до слова, курс долар:рубль був тоді 1:2 (100 доларів - 200 рублів)[28]

[28] Стаття «О том, как удовлетворить ближайшую массовою потребность в автомашинах», Н.Осинский, Журнал «За рулем» №2, 1928 рік. (сторінки: 2, 3, 4, 5)
[35] Стаття «Типы дорог в СРСР в ближайшем будущем», проф. Д.Крынин, Журнал «За рулем» №3, 1928 рік. (сторінки: 28, 29)
[38] Стаття «Дорожное строительство за границей и у нас», С.Якимов, Журнал «За рулем» №4, 1928 рік. (сторінки: 15, 16, 17)

[Mihail Mitin]

Кот
Вы, Михаил, Псков спецом пропустили или ненарочна?

Исключительно : из-за черного невежества !

P.S. Почитал Ваши летописи и не могу выбросить из головы мысль, что "КРОМ" - просто огромный продовольственный склад ("заКРОМа" Родины), находящийся на территории крепости.

[Mihail Mitin]

Проще (и правильнее) сказать : "за стенами КРОМа" - "заКРОМа".
А стены предназначены не для обороны от противника, а исключительно - от своего народа во время осады крепости.
Так мне видеться данный вопрос.

[Astar]

Вообще, я бы кремль сблизил с кремнем...
Как видите, Михаил, моё предположение семантически просто прекрасно сходится с обороной и понятия стойкого, твердого замка, города. Согласны? Странно, что Фасмер обошел это стороной.

так, дивно. (дивно не те, що є подібність, а те, що Фасмер "виводить" найближчу етимологію "кром" від "кремля" і робить це за інфою 12 століття: Ио. Климак., ХII в.)

Интересное

http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1% ... 0%B5%D1%85

Кромлех — древнее (времен неолита, бронзового века и позднее, вплоть до раннего Средневековья) сооружение, представляющее собой несколько поставленных вертикально в землю обработанных или необработанных продолговатых камней (менгиров), образующих одну или несколько концентрических окружностей. Часто конструкции такого типа относят к мегалитам. Иногда в центре таких сооружений находится другой объект: скала, менгир, каирн, дольмен, галерея или даже целый мегалитический комплекс.

Термин произошел от кельтского (Уэльс): crom (сводчатый) и llech (каменное перекрытие).

Справді цікаво.

Був "кромлех", став "кремль"(Ио. Климак., ХII в./Фасмер), а потім "кром"..

1) Кром - це "сводчатый", а НЕ "КАМЯНИЙ" і не "твердий", щоб до "кремня" паралелі вести.

llech (каменное перекрытие). Чомусь думав, що кельтською "камінь" - "кар" або"карн", наприклад: Карнунт (лат. Carnuntum). Але то таке...

[Astar]

Интересное

http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1% ... 0%B5%D1%85

Кромлех — древнее (времен неолита, бронзового века и позднее, вплоть до раннего Средневековья) сооружение, представляющее собой несколько поставленных вертикально в землю обработанных или необработанных продолговатых камней (менгиров), образующих одну или несколько концентрических окружностей. Часто конструкции такого типа относят к мегалитам. Иногда в центре таких сооружений находится другой объект: скала, менгир, каирн, дольмен, галерея или даже целый мегалитический комплекс.

Термин произошел от кельтского (Уэльс): crom (сводчатый) и llech (каменное перекрытие).

То есть если обратиться к и.е. в приныипе там "кромы" имеют схожее значение как и в слав. Да еще и каменное опять, что гуд, и по смыслу то, что нужно...

-----

Глупо, конечно, разбирать придурошныя потешныя байки свидомитов о каком-то кереме. Каждый идиотский знает, что керем - так и осталось бы керемом, как во всех тюрских заимствованиях. Потому что редуцированных просто тьма... И совершенно невероятен переход керема в крем - просто тупость, примитивное лингвистическое невежество Но свидомит на то и свидомит, что с него взять...

Ось ще один "кром":

Crom_Dubh

http://en.wikipedia.org/wiki/Crom_Dubh
Переклад гуглем:

Кром Дуб Дуб або Крам (Ірландський вимова: [KR ˠ Розум ˠ г ˠ U В ˠ] , шотландський гельський: [к ʰ ɾɔum Тух] ), що означає "чорна крива [один]",

Там може бути етимологічний зв'язку з кромлех , термін Бретон походження. Це підтвердив доктор Кайл Джозефс Скаллі з Університету Комптон в дослідженні, опублікованому в 1987 році. Обидва містять елемент "Кром", яка є сенсом кельтського терміну "вигнутий", але може мати якесь значення раніше.

[Astar]

Кромлех, англійська Вікі:

http://en.wikipedia.org/wiki/Cromlech

Переклад гуглем:

Кромлеха є бриттские слово ( Бретон / валлійський ), який використовується для опису доісторичних мегалітичних структур, де CROM означає «вигнутий» і llech означає " плита ".

Тобто, з Британії слово запозичили. )) "Вигнутий", значить. ))

[Astar]

Михаил, обратите внимание на контекст!

3 фото.
І поставивши вогнище на "крому" - це на окрайок стіни зі сторони Пскова?

4 фото:
Заложивши псковичі на окрайку стіну камяну (стіни закладались по краях природої скелі, або камяного пагорба; або навкруги нього)
або добудовували вежу якусь в дитинці..

або:

заложивши "біля краю" (типу краю дитинця) стіну камяну тоді і поставили дзвіницю.

Mihail Mitin, підкажіть переклад (і по інших підкреслених червоним)

[Astar]

Вообще, я бы кремль сблизил с кремнем...
Как видите, Михаил, моё предположение семантически просто ....
Странно, что Фасмер обошел это стороной.

так, дивно. (дивно не те, що є подібність, а те, що Фасмер "виводить" найближчу етимологію "кром" від "кремля" і робить це за інфою 12 століття: Ио. Климак., ХII в.)

Михаил, совершенно не факт. Представьте, что вы требуете, что зорька должно быть звездой у всех славян... Не везде возникли подобные ассоциации...

Но производных от этого корня просто дохрена: кроме, кромешный, кроменый, окромя, крома, кромка...

так з асоціаціями у вас проблеми: народ - "російські" (рускіє), селяни - "крестьянє".

прасловянська Kremiti - крушити, дробити. З яким повязані українські крім, крома, кромсати [1]

Кремінь - твердий, малопластичний і крихкий мінерал

Крем - крім, окремий, чеське Krema, словацьке Krem, пов'язане з Крома.[2]

давньоруське "крома" - "окраєць"[2] Типу окремий, кремінь крихкий - крошиться на окремі частмни.

Кремль - "внутрішня фортеця в містах стародавньої Русі"; російське кремль, білоруське крэмль; - певної етимології немає; найімовірніший звязок з давньоруським крома "окраєць", кромьныи "відгороджений" з іншим кореневим вокалізмом (порівняно давньоруське (псков.) кромъ - "кремль", або кр́емень (пор. російське [кремлёвый] "міцний, твердий" - про будівельний ліс).[2]

(кремінь (не кремень) - мінерал.)


[1] Етимологічний словник української мови: В. 7 т./ АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.), В.Т. Коломієць, О.Б.Ткаченко та ін.— К.: Наук. думка, 1983. ISBN 5-12-001263-7
Том третій: Кора-М / Укл.: Р.В.Болдирєв та ін. — 1989. — 552 с. ISBN 5-12-001263-9 (сторінка: 83)

[2] цей же том (сторінка: 82)

Вообще, я бы кремль сблизил с кремнем... Учитывая, что кремень - синоним твердости, стойкости (кстати в вики это тоже написано), это очень сближает слово кремень с понятием замка, детинца, города... Добавляя -ль как в славлях, путивлях, хотомлях, и теребовлях.. получим кремль...

точно так само, як до "кремь" (ліс) додати -ль.

http://vasmer.narod.ru/p321.htm

Слово: кремль,

Фасмер:

Ближайшая этимология: род. п. -мляґ "крепость внутри города", др.-русск. кремль, I Соф. летоп. под 1445 г.; Мунехин (1493 г.), стр. 216; библия 1499 г. и др. (Срезн. I, 1320), также крем(ь)никъ, 1331 г. (Забелин, Энц. Слов. 38, 930). Сюда же: кремь м. "часть засеки, где растет лучший строевой лес", кремлеЁвый "крепкий, прочный" (о строительном лесе), кремлеЁвая соснаґ "сосна на опушке леса (на сухой почве)", тоб. (ЖСт., 1899, вып. 4, стр. 497). Родственно креґмень и кромаґ (см.), согласно Миклошичу (Мi. ЕW 137), Соболевскому (РФВ 70, 86 и сл.). Из *кремльнъ произошло нем. Kremelin (Майерберг), франц. Cremlin; см. Соболевский, там же. Неприемлемо фонетически объяснение из кыпч. k„rm„n "крепость", монг. kerem, калм. ker—•, вопреки Рамстедту (KWb. 227), Рясянену (FUF Anz. 24, 49).

Комментарии Трубачева: [Маловероятна этимология Махека (SPFFBU, 2, 1953, стр. 127 и сл.); кремль из krе№р-, креґпкий. -- Т.]

[Astar]

Таким чином ("гіпотеза"):

для одних він був Кромом - "окрайцем" / "окремим"(окремостоячим) / "край, бік чогось" / з "крушеного" каміння (Kremiti - крушити, дробити).
Тобто для псковичів.

а для інших (з територій, де нема каміння):

кремлем, від "кремь" (крем + -ль) -- дерев'яним дитинцем з "міцного будівельного лісу" (так як привикли до того, що дитинці з дерева споруджуються на теритріях де мало каменю: в Московській, Володимирській, Ярославській, Костромській, Нижньоновгородській і ін. губерніях, а тому по-привичці називали так і не деревяні дитинці (кам'яний в Пскові)). Кремь не може бути дроблений, крошений з дерева (Kremiti - крушити, дробити). Тобто для населення з перелічених територій.

Тому викладені вище скріни Псковсього літопису ніяк не суперечать цій "гіпотезі" ( Псковський Кром був з "крушеного" каміння (Kremiti - крушити, дробити).)

Фасмер: кремь м. "часть засеки, где растет лучший строевой лес", кремлеЁвый "крепкий, прочный" (о строительном лесе)

Керем Ель (Кармель) 'густой сад ', 'тучная почва, густо заросшая деревьями ' (Б. М. Гранде. ВВЕДЕНИЕ В СРАВНИТЕЛЬНОЕ ИЗУЧЕНИЕ СЕМИТСКИХ ЯЗЫКОВ. Москва. РАН. 1998 г., стр. 15.)

Монгольське Kerem

[Astar]

так, дивно. (дивно не те, що є подібність, а те, що Фасмер "виводить" найближчу етимологію "кром" від "кремля" і робить це за інфою 12 століття: Ио. Климак., ХII в.)

ЦИТАТУ СЮДА!

P.S. Достало разбирать твой русско-польский волапюк.

Так как ни по формантам, ни по фонетике мозгов у тя, даун, не хватило ниче понять - как я и говорил, ограничимся только корнем кром, "украинец"

Бугага. Маськовіт, я тобі вже приводив цитату раніше (Добавлено: Ср Июн 13, 2012 10:46 am Заголовок сообщения:). Перевір гіпокамп. Топоформанти до дупи, коли ти про походження топооснови ніфіга не знаєш.

Слово: кром

Фасмер:
http://vasmer.narod.ru/p324.htm

Ближайшая этимология: "кремль (в Пскове)", часто др.-русск. кромъ в Псковск. летоп., сюда же, возм., русск.-цслав. кромьство "внутренности, кишки, потроха" (Ио. Климак., ХII в.), согласно Соболевскому, РФВ 70, 87. Далее см. кремль, кромаґ.

[Astar]

точно так само, як до "кремь" (ліс) додати -ль.

Смысла в этом ровно ноль - лес потому что лесом. В этом был бы смысл, если б город назван был "кремль" (либо более мелкий неукрепл. населенный пункт). А так как город был Москов, потому тупость полная. Тем более Кремль стоит на возвышенности у реки.

Хотя кому это объяснять: что свидомит, что идиотский - слова синонимы Ближайшая так сказать этимология, бугага

Кацап, випрям свої узкіє очі, і згадай що таке "кремльовская сосна":

Фасмер:
часть засеки, где растет лучший строевой лес", кремлеЁвый "крепкий, прочный" (о строительном лесе), кремлеЁвая соснаґ "сосна на опушке леса (на сухой почве)", тоб. (ЖСт., 1899, вып. 4, стр. 497).

Дитинці всі на підвищеннях зводились. А в Мосхові чи Москові був Кремль?