МИФ О «ПОЛОНИЗАЦИИ» БЕЛАРУСКОГО ЯЗЫКА

Модераторы: goward, Vadim Deruzhinsky, Andrey Ladyzhenko

Сообщение Pavel » Чт май 31, 2012 7:49 pm

Кот писал(а):Угр, "кузница" произшла от кую кувати + суффикс -знь (распространеннейший суффикс кста)... Жизнь, болезнь, неприязнь, боязнь, казнь, кознь :lol: Живу + знь = жизнь, болею +знь = болезнь. Кую + знь = кузнь... тем более есть слова кознь и казнь...


Тады пытанне: чаму таго суфікса няма ў астатніх славянскіх мовах?Напрыклад, у беларускай.

жызнь - жыццё
болезнь - хвароба
непріязнь - непрыязь
боязнь - боязь
кознь - падкоп
казнь - пакаранне
Pavel
Модератор
 
Сообщения: 2610
Зарегистрирован: Пт окт 08, 2010 1:54 am
Откуда: IRELAND

Сообщение Pavel » Чт май 31, 2012 8:32 pm

Кот писал(а):
жызнь - жыццё


życie


Жытие мое...

Кот писал(а):
болезнь - хвароба


choroba


Хвароба-хварэць-хворы. А ў старым расейскім- хворь.
Ці не бачыце, што слова з забытай мовы расейцаў бліжэй беларускаму сучаснаму слову (той жа корань), чым польская хороба?

Кот писал(а):
непріязнь - непрыязь
боязнь - боязь


диалектические различия. вы б еще спросили почему "дз" и не "д" или что-то подобное :D


можа я памылюся, але ніколі не чуў аб расейскім афіксе "знь". Толькі "з" ды "нь". Напрыклад, "боязлівый"Тым больш што ў слове боязь ёсць суфікс "зь", падобны расейскаму. Але няма "нь". Таму адрозненне ў тым, што расейцы тут выкарыстоўваюць 2 суфіксы, а беларусы - толькі адзіны.

кознь - падкоп
казнь - пакаранне


Диалектизмы. Причем их происхождение прозрачно и типично.


Вы аб расейскіх словах?
Pavel
Модератор
 
Сообщения: 2610
Зарегистрирован: Пт окт 08, 2010 1:54 am
Откуда: IRELAND

Сообщение Ethon » Чт май 31, 2012 8:52 pm

Pavel,
можа я памылюся, але ніколі не чуў аб расейскім афіксе "знь". Толькі "з" ды "нь". Напрыклад, "боязлівый"Тым больш што ў слове боязь ёсць суфікс "зь", падобны расейскаму. Але няма "нь". Таму адрозненне ў тым, што расейцы тут выкарыстоўваюць 2 суфіксы, а беларусы - толькі адзіны.

мне жена только что (а она лингвист по образованию) выдала про отглагольные
http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D1% ... 0%BE%D0%B5

но это современный русский.
Ж — жизнь
Ethon
 
Сообщения: 98
Зарегистрирован: Чт янв 27, 2011 12:14 am
Откуда: Minsk

Сообщение grron » Чт май 31, 2012 10:02 pm

Праўду кажучы ўжо надакучыла слухаць кацячую дэмагогію... :cry: Аргументы адны і тыя, прычым кожны раз перакручваюцца і зьменваюцца па жаданню аўтара, мэта якога зняважыць нашыя мовы.
Лепш бы расейсую мову разбіраў, таму што яна самая што ні на ёсць баўгарская. Ці ў чужым воку бервяно бачу, а ў сваім парушынкі не заўважаю? У меня вось няма жадання лезьці на расейскія форумы і даказваць расейцам, што яны ўсе там абалгараныя угра-фіны. Таму што няма комплексаў непаўнавартасці, і я не падымаю сваю самаацэнку шляхам знявагі суседзяў. Гэта уласціва выключна маскоўцам.

пюре пюре .с
пьянство пиянство .с
пшеница пшеница .
способ способ .
путешествие пътешествие
пустой пуст .п
птица птица .ж
прохладный прохладен
против против
простой прост .п
продать продам .г
поглощать поглъщам
приятный приятен
природа природа .ж
принадлежать принадлежа .г
примерить премеря .г
признательность признателност .ж
прием прием .м
привет привет,
прибавить прибавя,
при случае при случай
прекрасный прекрасен .п
предупредить предупредя .г
предложить предложа .
преграда преграда,
правый /о истине/ справедлив, прав
правда истина, правда .ж
правильный правилен .п
почти почти
потребность потребност .ж
постоянный постоянен .п
постепенный постепенен .п
последний последен .
помощь помощ .ж
помнить помня
поместить поместя
половина половина .ж
полнота /ожирение/ пълнота .ж,
полезно полезно
пожелание пожелание .с
подходящий подходящ .п
подпись подпис .ж
подробно подробно
подобный подобен
повторить повторя .г
площадь /напр., в городе/ площад .м
плод плод .
письмо писмо .с
пешком пеша, пеш, пешком
печать печат .м
песня песен .ж
песок пясък .м
переговоры преговори .мн

И перакананні, што быццам ў расейскай мове толькі 8% балгарызмаў - проста смешна чуць. І гэта толькі на адну літару і яшчэ не браў сучасных словаваў, і тых слоў, якія маюць адзін корань. Калі добра прыглядзецца, дык на 80% расейская мова гэта баўгарская. А на ўсе пярэчанні Ката адносна неістотных адрозненняў, адкажу яму ягонымі словамі:

диалектические различия. Диалектизмы. Причем их происхождение прозрачно и типично.
Аватара пользователя
grron
 
Сообщения: 3526
Зарегистрирован: Вс май 16, 2010 2:41 pm

Сообщение grron » Пт июн 01, 2012 9:49 am

Кот писал(а):Я могу сослаться на исследование, где ученый специально подсчитывал их. Причем пользуясь критериями, которые устанавливают для болгаризмов сторонники "церковно-славянства" :lol: :lol:

А вы на что сослаться можете? В этом вопросе только подсчитать можно, и переподсчитать для проверки :lol:


А я магу спаслацца на ўсіх адэкватных лінгвістаў свету, якія с здіўленнем і ўсмешкай глядзяць на гэтакіх як вы, і якія ўжо стаміліся тлумачыць апантаным шавіністам што беларуская і украінская мовы гэта не діалекты, а асобныя і самастойныя мовы.

Кот писал(а):Потому вы есть лишь балабол :D


А вы службовы шавінст.

Кот писал(а):Кстати, grron, очень жду критерии, по которым вы слова в вашем списке отнесли к болгаризмам. ОЧЕНЬ с большим интересом вас послушаю. :lol:


А крытэрыі гэтакія ж як і ў вас. І пляваць мне на нейкіх даследчыкаў і прыхільнікаў "церковно-славянства". Дастаткова адкрыць руска-балгарскі слоўік каб зразумець, што баўгары (колькі той Балгарыі? :)) абалгарылі 1/6 частку сушы са 150-мільённым насельніцтвам :P І ў такім выпадку дыскусыі на тэму "Беларуская і украінская мова - гэта апалячаная руская мова" быць не можа апрыёры, таму што нельга апалячыць таго, чаго няма. :D
Аватара пользователя
grron
 
Сообщения: 3526
Зарегистрирован: Вс май 16, 2010 2:41 pm

Сообщение Цiхан Хрэн » Пт июн 01, 2012 12:51 pm

grron писал(а):А крытэрыі гэтакія ж як і ў вас. І пляваць мне на нейкіх даследчыкаў і прыхільнікаў "церковно-славянства". Дастаткова адкрыць руска-балгарскі слоўік каб зразумець, што баўгары (колькі той Балгарыі? :)) абалгарылі 1/6 частку сушы са 150-мільённым насельніцтвам :P І ў такім выпадку дыскусыі на тэму "Беларуская і украінская мова - гэта апалячаная руская мова" быць не можа апрыёры, таму што нельга апалячыць таго, чаго няма. :D

Неправильно Вы, grron, полемику с Котом ведете. Вот если бы сказали, что современный болгарский - это "орусеный" церковно-славянский, услышали бы довольное мурчание.
Цiхан Хрэн
 
Сообщения: 571
Зарегистрирован: Ср окт 22, 2008 8:45 am
Откуда: З Роднага Краю

Сообщение Pavel » Пт июн 01, 2012 4:01 pm

Ethon писал(а):Pavel,
можа я памылюся, але ніколі не чуў аб расейскім афіксе "знь". Толькі "з" ды "нь". Напрыклад, "боязлівый"Тым больш што ў слове боязь ёсць суфікс "зь", падобны расейскаму. Але няма "нь". Таму адрозненне ў тым, што расейцы тут выкарыстоўваюць 2 суфіксы, а беларусы - толькі адзіны.

мне жена только что (а она лингвист по образованию) выдала про отглагольные
http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D1% ... 0%BE%D0%B5

но это современный русский.
Ж — жизнь


Не зусім зразумеў Вашую думку, Ethon. І як яна датычыцца майго ранейшага паста. Можа, удакладніце, калі ласка.
Pavel
Модератор
 
Сообщения: 2610
Зарегистрирован: Пт окт 08, 2010 1:54 am
Откуда: IRELAND

Сообщение Pavel » Пт июн 01, 2012 4:28 pm

Кот писал(а):
Жытие мое


Ага, иже херувины, пакы :lol:


Кот, жыццё - ад слова жыць. Кропка.

Таксама як і жыта, жытніца, ігд.

Рас. жізнь - утворана па нейкім расейскім ці іншым нормам. Але дакладна не па славянскім. У вас, расейцаў, ад жыцця толькі жытніца і засталася. Не паспелі вашыя продкі выціснуць яе якім-небудзь "родным" цюркізмам накшталт сарая, амбара, тэньгэ, ігд.

Хвароба-хварэць-хворы. А ў старым расейскім- хворь.


Вы поять решили удивить общеславянским корнем? Прошу - не надо, Павел))


Пакі і пакі, Кот. Бо Вы дужа ўпёрты ў сваёй ідэі-фікс аб "расейскасці" праславянскай мовы. Таму гатовыя выкрэсліць словы той спрадвечнай мовы славянаў, які мы, беларусы, украінцы, палякі, чэхі, славакі ды іншыя славяне захавалі лепш за вас, расейцаў.

И???
Есть "трусливый" - трусость. Есть боязливый. Есть болезнь, болезненный, болезливый нет. Есть сварливый, есть наконец пястливай (Дуревий с Диром например, бугагаг)... или "потливый".
просто другие суффиксы -л-ив-; Тоже распространенные.
К тому же боязливый больше наверно от боязнь идет... вторичное. А
-знь в нашем случае - цельный суффикс. И не надо его прям на буквы разбивать - это смешно просто, Павел..


Кот, я толькі прадэманстраваў розніцу словаўтварэння ў двух розных, хоць і роднасных мовах.

Вы аб расейскіх словах?


Нет, о ваших. Подкоп и покарание. Типичные русские суффиксы и префексы использвются. И корни.
подкопывать, подкопывание, подкопати и прочее - еще с остромирова евангелия. подкоп - его отглагольное. и в русском тоже есть. даже выражение есть "рыть ему ямы"... потому и диалектизм это. причем заметьте - древнерусский, восточнославянский... рыть ямы, делать подкоп.. ПРИЧЕМ ТУТ -ЗНЬ?

Покарание тоже. Хотя у поляков близко...


Не разумею. Ну няма ў нас вашых казні-козні. Напэўна, і не было ніколі. Ёсць іншыя словы. І што з таго? Якія дыялектызмы? Я далёка не ўпэўнены, што існавала калісьці сапраўдная стараруская адзіная мова усходніх славянаў. Так, гандляры карысталіся нейкім аналагам сярэднеземнаморскага сабіра, гэткай лінгва франка. Але ці разумела яе насельніцтва?

Нават самі вашыя казнь-кознь гучаць неяк не па-славянску. Не па-нашаму. Ці не чуеце?
Pavel
Модератор
 
Сообщения: 2610
Зарегистрирован: Пт окт 08, 2010 1:54 am
Откуда: IRELAND

Сообщение grron » Пт июн 01, 2012 8:25 pm

Кот писал(а): :lol: Ухаха, Павел, я был о вас лучшего всё-таки мнения. Думал, что в отличие от этой свидомийской босячни, у вас есть хоть капля серого вещества. А вы тупо брюзжите какими-то "амбар" и "сарай" :lol: То есть как все.

Ну раз вы как все, знайте, что "жизнь" зафиксирована уже в 11 веке :lol: Поэтому "российским" является в принципе не может, а вы становитесь просто брюзжащим балаболом. Сродне Диру :D


Ага, ў 11 стагоддзі... Толькі вось маскальскія князі аб гэтым ня ведалі :wink:Трэба недзя надыбаць машыну часу і адправіцца (як той Бунша) ў госці да Івана Жахлівага, ды спытаць ў яго, чаго ён, бездар гэтакі, ня ведае сваёй маскальскай мовы ды ганьбіць сваіх нашчадкаў, якія ашываюцца на форумах суседзяў с агітацыйна-прапагандыскімі мэтамі :lol:

/ 1572 г. июня—августа]—Духовная грамота царя Ивана Васильевича IV. л. '2 Духовная царя и великаго князя Иоанна Васильевича, самодержца всероссийскаго.

...Сице аще о бозе благо поживете, и приложатся вам лета живота. ...

...себе приобрящете зде и в будущем веце, и благостояыием святым божиим церквам, и на враги победа, и одоление, и государству строение, и своему животу покой и вечных благ наслаждение молитвою...

..«Отче, прииде час, прослави сына твоего, дай сын твой прославит тя, яко же дал еси ему власть всякой плоти, да всяко, яже дал еси ему, даст им живот вечный. Се же есть живот вечный, да знают тебе, единаго бога, и его же посла Иисус Христа;


Калі хто ня ведае, то па-баўгарску живот азначае жизнь. :)
И гэта яшчэ ня ўсё. Маскавіты як заўсёды ўсё перайначылі і паставілі дагары нагамі, а таму словам живот яны пазначалі таксама смерть :lol: Як вам такі закідон? Гэта якія трэба мець мазгі, каб адным словам пазначыць супрацьлеглыя паняцці? :P Цырк.


Василий, написал в своей душевной грамоте мне, к великому государю, и божия воля сталась, брата моего, князь Юрья, не стало в животе, а сына у него...

...сын мой Иван держит за нею те городы, и волости, и села до ее живота, а после ее живота город Креыенеск, и с волостьми...

Быти ти, г(о)с(поди)не, со мною, съ своиж братож молодшиж, везд^ заодинъ, и до своего живота.

А се намъ докончаше правити, и до живота
Аватара пользователя
grron
 
Сообщения: 3526
Зарегистрирован: Вс май 16, 2010 2:41 pm

Сообщение Pavel » Сб июн 02, 2012 4:34 am

Кот, лепш бы далі нейкія доказы, што zycie ды жытіе (ці нават жытьё!)- прынцыпова розныя словы. А то, як кажуць простыя людзі: трындзець - не мяхі з пяском варочыць. :lol:

І наконт вашай "жізні" ХІ сттг. давайце разбярэмся. Крыніцу ў студыю, калі ласка. Дзе, хто...?

А яшчэ, калі ласка, прывядзіце факты, якія неяк даказваюць існаванне адзінай агульнай і шырока ўжываемай рускай мовы на прасторах Усходней Еўропы ў ХІ-ХІІІ сттг. Праславянскую за расейскую-рускую выдаваць не абавязкова. На мове ўнутранага карыстання нейкай гільдыі наўгародскіх гандляроў таксама праехаць не атрымаецца. Бо дзе доказы, што на ёй акрамя іх нехта яшчэ размаўляў. Гэта ўсё наконт "дыялектызмаў". Бо іначай магчыма такім чынам пачаць сцвярджаць, што ангельская, нямецкая ці галандская лексіка - дыялектызмы нейкай заходне-германскай, напрыклад.
Pavel
Модератор
 
Сообщения: 2610
Зарегистрирован: Пт окт 08, 2010 1:54 am
Откуда: IRELAND

Сообщение Astar » Сб июн 09, 2012 5:04 pm

Кот писал(а):Грузины мосхи? В Польше? Рыбаки? Может турки-месхетинцы в 12 веке? :lol:

названиями вообще-то можно вертеть как хочешь.


Еще раз основную мысль свою доношу: другие славяне называли реки подобным образом, существуют такие реки в славянских языках, на славянских землях. Всё. Я не хочу сказать, что этимология этих названий прям ОБЯЗАТЕЛЬНО одна и та же и подобное. Просто имейте это ввиду)))

По названиям еще: Ну есть речки Мокрая Московка и Сухая Московка в Запорожье (Украина). В 1770 крепость была построена на Мокрой. Как давно реки известны? Не знаю, надо будет поискать инфу.


Мазкаль (ентомологічне) — мошка, результат видозміни моска́ль як діалектної назви комахи (пор. москалик (ент.) сонечко п'ятикрапкове). Мазкатий - мордатий. [Матеріали до словника буковинських говірок. Вип. 1-6 (А-О). Чернівці, 1971-1979]

А тому це має відношення до "болота" (мошка) і "річки" (мошка плодиться на болотах, в болотній воді).
Ось причина назви річок в Україні.
Мордатий - це, можливо, "скулястий" (до слова, расовий професор Ганс Гюнтер засвідчував на фото оцю мордатість мазкальну, і звертав на це увагу в своїх працях).

Не думаю, що відразу треба утотожнювати назви укр.річок, які пішли від слова "мазкаль" з назвою міста, і зі словами "мокша", мосхи, москва, Мосох (Сочинение Георгія Конискаго, Архиепіскопа Беларускаго - Исторія Русов или Малой Россіи, - Москва, Императорскаго Общества Исторіи і Древностей Російских, 1846. (репринтное воспроизведение издания 1846 года, РИФ "Дзвін", 1991 ISBN 5-7707-1294-5)) Це не той універсальний випадок. І "мокша" - не словяни саме тому.
Последний раз редактировалось Astar Сб июн 09, 2012 7:00 pm, всего редактировалось 3 раз(а).
Аватара пользователя
Astar
 
Сообщения: 203
Зарегистрирован: Пт ноя 19, 2010 2:38 pm
Откуда: Україна

Сообщение Astar » Сб июн 09, 2012 5:52 pm

Кот писал(а):Ибо укробеларусский по своему определению как язык селян, не имел таких.

...

Ты скоморох, когда уже научишься говорить в цифрах??? :lol: кстати я уже много раз спрашивал где финнизмы в русском литературном языке, ну или в языке бытовой, в Москве например или в тамбове, который стоит на финской земле...


Російська мова утворена від ПІВДЕННОнословянської гілки мов:
старословянської (синонім: Староболгарська мова; ISO 639-1 "Old Church Slavic")
і церковнословянської ( ISO-код такий же; англійською:"Church Slavonic language")
+ староновгород.діалект (Old Novgorod dialect) + північнорос. і південнорос.неписьмені діалекти.

Українська походить від СХІДНОсловянської групи мов:
Старо-східнослов'янська мова (синоніми: Старорутенська мова,давньоруська,давньокиївська,давньоукраїнська, старожитнаруская; ISO 639-3 "Old East Slavic or Old Ruthenian")
і рутенської мови (Ruthenian language).

Спільне в білоруській і укр. мовах з російською лише те, що укр./білор.мови і південноросійські неписьмені діалекти пішли від СХІДНОЇ гілки слов.мов: старо-східнословянської мови.

Білоруська мова походить від старо-східно-словянської мови (старожитнаруская мова).

А якщо в білоруській мові зустрічаються слова ін.слов.мови (польської), то це через те, що ці мови словянські. Но явно не зустрічаються в білоруській мові слова єврейського походження: тєрєм, тюрма, красний, краска, ручєй; джиджуцькі "денг", "алаша", "буланий"(лось) і ін. Якщо білорусів упрікати в полонізмах, то мова російських (назва: "русские") - тоді взагалі не словянська. А білоруська від словянських запозичень несловянською не стає через це. А ось в джиджутії, хто по цій же логіці - болгари івритоітильсько-фінського походження були, а потім джиджудами стали?

Кац-ап, а по якій причині російська мова не селянська? У вас навіть селяни - то "крестьянє". Церковна нація? Ггг До слова, в ті часи була лише "сільська місцевість" скрізь, а та місцевість з "сільської місцевості", що була обгороджена - називалась "городом" і "городами". То вже вожді совєцької нації зробили "село" чимось гівняним, так як "селянство" то навіть не клас був (на відміну від робітничого) для вашої партійної секти. 70-80% населення США, Ісландії, Норвегії і Данії проживають якраз в сільській місцевості ("одноповерхова Америка"). І взагалі, "одноповерхове заселення" територій (радянською мовою це "сільські території". А людською мовою - населення цих територій не обовязково має бути зайняте в сільському господарстві, якщо промислові галузі в певному упадку (наприклад, коли в автомобільній галузі всі америк.авто в Китаї складаються), а можуть бути зайняті в третьому секторі економіки) - це суть буржуазного капіталізму, це якраз і є творення "середнього класу" - основи економіки, це суть верховенства права (сер.клас, який становить найб.частину населення якраз до цього і призводить), конкуренція (а звідси і низькі ціни і якість обслуговування.

Території при царському стані були звичайним забитим захолустям. Жили добре лише царі, огнижчани і гауляйтери (гау+сударь=государство). Точно так же як і зараз.

Взяти хоча б автомобільну промисловість:

Випуск всіх автомобілів в СРСР по роках: [2]
| 1924 рік | 1924-25рр. | 1925-26рр. | 1926-27рр.
АМО | 10 | 100 | 275 | 425 |
Ярослав.завод - | 10 | 25 | 75 |

В 1926 році американська автопромисловість побудувала 86% всіх побудованих на цей рік автомобілів в світі.[5]

Для порівняння з іншими країнами, в 1926 році виробництво автомобілів в інших країнах виглядало так:
Італія — 64 760 шт, Німеччина — 75 000 шт, Франція — 200000 шт, Англія — 198700 шт, ЗДА (Злучені Держави Америки) — 4'260'000 штук.[2]

Днем народження радянського автомобілебудування прийнято вважати дату 1 листопада 1924 року, коли була зібрана перша вантажівка АМО-Ф-15 (1,5-тонний автомобіліь з двигуном 36 кінських сил).

Декілька цитат з статті «Барахло на ходу», Виктор Шкловский, Журнал «За рулем» №1, 1928 рік:

Ми не уявляємо собі на чому ми їздимо і яким музеєм на колесах є автопарк СРСР. Машина 1914 року - рідкість. Це сама молода довоєнна машина. А не то ми їздимо на машинах 1910 року, того часу, коли автомобілізм ще ходив на четвереньках. Такі машини весь час в ремонті. Вони, як говорять водії, зроблені на соплях і мочалі. А коштує такий ремонт, як знову ж таки в гаражах говорять, "що дешевше машину було б побудувати з срібла". Ми їздимо на автомобілях, які в Америці називають "негритянськими". Автомобіль не розрахований на ремонт в кустарній майстерні. А наш автомобіль прямо везе нас до кустаря і лудильника.


Коли ви дивитесь на американську машину, то часто бачите, що у неї є сумуючий лічильник. Це - незрозуміло. Навіщо машині покажчик швидкостей - зрозуміло кожному. Але навіщо знати скільки машина пройшла верст? Для того, щоб знати коли її викинути. Якщо машина пройшла більше певної кількості кілометрів і все ще ходить, то її все-таки вигідно викинути. Вона не надійна і вже не рентабельна.
Потрібно не перетягнути час для ліквідації машини або для капітального ремонту.
Машину зараз будують так, щоб вона не зажилась більше певного часу, тобто вона не пережила би срок своєї технічної новизни. Тому можливий такий момент, коли надто капітально збудовані речі виявляться шкідливими.


Така ж жопа в Росії з автомобілями і зараз. Це не село? Я вже мовчу, що розвиток авт.промисл. почався з підробки автомобілів Форда, Фіата, і американського Autocar-5S.

Розвиток автомобільної справи (Статистичні дані Центрального Статистичного управління СРСР 1928 рік):[2]

Великобританія | Франція | Німеччина | ЗДА | СРСР
Число автомобілів в експлуатації | 1 023 700 | 891 000 | 319 000 | 22 137 000 | 20 600
Число жителів на 1 автомобіль | 34 | 46 | 196 | 5 | 7 000
Число автомобілів на 1 км2 території | 4,16 | 1,64 | 0,67 | 2,85 | 0,00097
Число автомобілів на 1 км всіх доріг | 3,58 | 3,84 | 1,51 | 4,65 | 0,006
Число автомобілів на 1 км шосейних доріг | 16,43 | 17 | 1,7 | 35,5 | 0,35

В Росії автомобільне виробництво було розпочате в 1908 році в Ризі на Русско-Балтійському заводі, де до 1916 року було випущено лише 450 різних автомобілів.[2] Автозапчастини заводом отримувались з-за кордону.[2] Потім цей завод підбрили через націоналізацію.

(в Балтійських регіонах лише не селяни проживали! Бо якщо там селяни - то автохтонні "російскі" (русскіє) - взагалі на пітекантропів косять)

Велосипеди

Ера велосипеда в Росії починається з 1860-х років. Спершу велосипеди ввозилися зза кордону, потім їх виготовляли кустарно. При царському ладі, на території, що регулювалася російським царем, велосипедної промисловості не існувало.[13] Два невеликих заводики — «Лейтнер» в Ризі і «Дукс» в Москві — по суті являлись зборочними підприємствами, які працювали майже повністю на імпортних деталях.[13] Завод Лейтнера у Дерпті вважався тоді найбільшим велосипедним підприємством.[6] «Лейтнер» випускав не більше 15 000 велосипедів у рік, а «Дукс» — ще менше.[13] Тому, а також в силу своєї дороговизни велосипед був предметом розкоші.[13] У 1890-х роках у царській Росії кількість велосипедів становила 6 тисяч [6]

На початку першої світової війни завод «Лейтнера і Ко» був евакуйований до Харкова, де на його базі засновується один із потужних велозаводів країни — Харківський велосипедний завод ім. Г.І.Петровського (ХВЗ)[6]. Перший радянський велосипед зійшов з конвеєра в Харкові 13 березня 1924 року[6

Знову партійна секта націоналізувала приватне. І знову в Балтійському регірні.


Синтетичні ароматичні речовини

В дореволюційній Росії (при царському ладі) була майже повна відсутність хімічних підприємств, а виробництва синтетичних ароматичних речовин не існувало. [14] Відомі лише одиничні факти: наприклад, в Прибалтійському краї існувало виробництво деяких складних ефірів у фабрикантів, які виготовляли фруктові есенції.[14]

Знову прибалти!!!

Лише до кінця 1931 року, було налагоджене виробництво основних ароматичних речовин.[14]

Для прикладу, в Німеччині, ароматичні речовини і різні складні ефіри виготовлялись з 1768 року на фабриці Chiris, згодом і на фабриці Schimel, яка була заснована ще в 1829 році. В 1874 році була заснована фабрика ваніліну в Гольцміндені (Німеччина). [14] Це було перше промислове виробництво синтетичних ароматичних речовин.[14]

За період з 1880 по 1910 рр. валова вартість виготовлених в Німеччині ароматичних речовин підвищилась з суми 10 млн. німецьких марок в рік, до 50 млн. в рік.[14] За короткий проміжок часу (з 1887 по 1898 р.) в Німеччині асортимент ароматичних речовин у фірм, які торгували ними, значно збагатився цілим рядом хімічно чистих продуктів.[14]

Так хто був селом? Я ще навіть не згадував про дороги.
З дорогами і автомобілями, як і хім.промисловістю як і тоді, так і тепер ситуація була така сама як і зараз в Росії: ЖОПА (ПРИЧЕМ, С ДВУМЯ "пп") Погано інший придурок (на відміну від принцеси зоофілів) хворий "вікно в Європу рубав"..


Ще можна згадати, коли відмінили кріпацтво в Зах.Україні, а коли в царському режимі; коли бруковані дороги появились в Львові, а коли в фінських селах; коли на Прикарпатті (16-17 ст) були відкриті нафтові і газові родовища, а коли в фіно-джиджутії (60рр 19 ст);

Так хто село?

[2] Стаття «Промышленности в СССР», Проф. Е.А. Чудаков, Журнал «За рулем» №1, 1928 рік. Тираж 15 000 (сторінки: 5-6)

[5] Стаття «Автомобильная война в Соединённыш Штатах», Н.Осинский, Журнал «За рулем» №1, 1928 рік. Тираж 15 000 (сторінки: 9-11)

[6] Маслов В.І. / Сам себе катаю: Все про велосипед: Для серед. і ст. шк. віку / Худож Є.І. Корольков.—К.:Веселка, 1990.—172с.:іл. ISBN 5-301-00515-4 (сторінки: 10, 29, 30)

[13] А.Н.Пюльккянен, В.С.Лещенко. // Спутник Велосипедиста. - Лениздат, 1960. Тираж 30 000 екз. (сторінки: 6, 7)

[14] В.И. Исагулянц // Синтетические душистые вещества. — Издательство академии наук Армянской ССР, Ереван, 1946. —831с. (сторінки: 10,11, 16, 17, 18
Последний раз редактировалось Astar Сб июн 09, 2012 10:28 pm, всего редактировалось 1 раз.
Аватара пользователя
Astar
 
Сообщения: 203
Зарегистрирован: Пт ноя 19, 2010 2:38 pm
Откуда: Україна

Сообщение Alexaндер » Сб июн 09, 2012 9:31 pm

Шановний пане Астар! А дуже вражений другою половиною вашого повідомлення. Я не зовсім розумію яким чином вона стосується цієї теми. Мабуть це моя особиста вада. В цій гілці форуму, здавалося, пригадали вже все, що тільки можна. Але ви неперевершені .... Я у захваті!
Alexaндер
 
Сообщения: 51
Зарегистрирован: Пт авг 19, 2011 11:24 pm
Откуда: Kyiv

Сообщение Astar » Сб июн 09, 2012 10:21 pm

Alexaндер писал(а):Шановний пане Астар! А дуже вражений другою половиною вашого повідомлення. Я не зовсім розумію яким чином вона стосується цієї теми. Мабуть це моя особиста вада. В цій гілці форуму, здавалося, пригадали вже все, що тільки можна. Але ви неперевершені .... Я у захваті!


моє друге повідомлення стосувалось коментаря цитата на який наведена в тому ж повідомленні. Мій опонент написав таке: "
Ибо укробеларусский по своему определению как язык селян, не имел таких
." Організм тупо сказав постулат. Я довів, що "селом" у його "радянській чуйці" була саме російськомовна частина території при царському ладі. Такою вона є і зараз.
Аватара пользователя
Astar
 
Сообщения: 203
Зарегистрирован: Пт ноя 19, 2010 2:38 pm
Откуда: Україна

Сообщение Astar » Вс июн 10, 2012 12:47 pm

Кот писал(а):"Украинец" не сказал НИЧЕГО нового, все было сказано еще до него.

Но явно не зустрічаються в білоруській мові слова єврейського походження: тєрєм, тюрма, красний, краска, ручєй;


Что это было? :lol: По-моему свидомит детектед


коматозник, кажу тобі, придуманому болгарами, що тєрєм, тюрма, краска (Сикра), красний і ручєй (арука) - не староболгарські слова.
Аватара пользователя
Astar
 
Сообщения: 203
Зарегистрирован: Пт ноя 19, 2010 2:38 pm
Откуда: Україна

Пред.След.

Вернуться в История

Кто сейчас на конференции

Сейчас этот форум просматривают: нет зарегистрированных пользователей и гости: 23

cron