Из России писал(а):WilWit писал(а):psv-777 писал(а):На немецком произносится в данном случае кАунен.
Ну, усё ж не Каунас ))
Зато вискас, у них, не отнять!!...
Вiскас, кiскас ды прыпiскас ))
Модераторы: goward, Vadim Deruzhinsky, Andrey Ladyzhenko
Из России писал(а):WilWit писал(а):psv-777 писал(а):На немецком произносится в данном случае кАунен.
Ну, усё ж не Каунас ))
Зато вискас, у них, не отнять!!...
А сё проста, як два пальцы.. кхэ-кхэ ..."тряб" - балгарскае – "трябва" - "надо" (рос.) - (В белорусском языке надо - это трэба, в украинском – треба, польское – trzeba.В русском треба - это жертва, приносимая богам. Требы - просьбы прихожан о священнодействиях и молитвах, совершаемых в храмах по какой-нибудь нужде. Основные виды треб - молитвы о живых, об усопших, освящение предметов и пищи. След этого корня виден в слове потребность, которое в какой-то мере является синонимом слову надобность.)
Імя "Тряба" - на славянскім значыць прыкладна - "патрэбны", "своячасовы", "прыйшоўшы ў час" або "да часу".
Кот писал(а):А сё проста, як два пальцы.. кхэ-кхэ ..."тряб" - балгарскае – "трябва" - "надо" (рос.) - (В белорусском языке надо - это трэба, в украинском – треба, польское – trzeba.В русском треба - это жертва, приносимая богам. Требы - просьбы прихожан о священнодействиях и молитвах, совершаемых в храмах по какой-нибудь нужде. Основные виды треб - молитвы о живых, об усопших, освящение предметов и пищи. След этого корня виден в слове потребность, которое в какой-то мере является синонимом слову надобность.)
да.Імя "Тряба" - на славянскім значыць прыкладна - "патрэбны", "своячасовы", "прыйшоўшы ў час" або "да часу".
А тут ты начал безконтрольно фантазировать, Буй:
1. Такого имени не зафиксировано.
2. "На славянском" вступает в противоречие с предыдущим абзацев по треба, и у нас не болгары если чо.
3. Само имя идиотское.. что за "треба"? Это всё равно, что имя "Нужник". По-славянски? Да. Но есть? То есть его даже гипотетически не может быть в слав. Ибо славяне хоть и варары, но не являются полными идиотами (вернее не являлись, щас - начали попадаться.. бгхыгхыгхы)
psv-777 писал(а):Никаких трЯба у нас нет.Вот и все.Так можно переставляя буковки любое слово славянским объявить.
gervasij писал(а):psv-777 » Ср июн 03, 2015 9:52 am
Продолжу.Виттенбергский университет.1583г.Ян Волан
проста так, зацемка на палях пабаявішчаў...
Волан - род, які у сяр. 18 ст. сустракаецца ў Наваградскім ваяводстве. Даволе рэдкае прозвішча.
Походив зі шляхетської родини Воланів. Син Яна Волана та Софії Квілецької. Спочатку здобув домашню освіту. Згодом, у 1544–1547 роках у Франкфуртському університеті вивчав діалектику, риторику, кореспонденцію. Тут захопився ідеями Реформації.
У 1550 році стає секретарем Миколая Радзивілла, прихильника кальвінізму. Того ж року за протекції останнього А.Волан відправляється до Кенінгсбергу, столиці Прусії, на навчання. Тут Волан остаточно долучився до кальвіністів. По поверненю оселяється у Литві, де отримує 1 маєток від Миколая Радзвилла та 2 маєтки від короля Сигізмунда II Августа. Останній також призначає Андрія старостою Рудоміна та Немежа.
У 1569 році обираєтсья послом до сейма Речі Посполитої від ошмянського повіту. за часи короля Стефана Баторія призначаєтсья королівським секретарем, завданням якого було налагодження стосунків між королівською владою та сеймиками Литви. Водночас виконував дипломатичні завдання у Лівонії та Австрії. У 1595 році разом із Левом Сапегою до Московської держави.
По поверненю до Литви очолив кальвіністів м. Вільно (сучасний Вільнюс). У 1570, 1585, 1599 роках брав участь у кількох Соборах литовських кальвіністів, під час яких переконував у необхідності об'єднання євангелістів з лютеранами чи православними. У 1590 синод надав йому функцію цензора кальвіністських книг.
Зберігав свої посади до самої смерті, навіть на ревного католика — короля Сигізмунда III Вази. Помер у 1610 році у своєму маєтку Біюцишкі (тепер Гродненська область Білорусі).
У сэнсе - у славян? А у каго зафіксавана?Кот писал(а):1. Такого имени не зафиксировано.
І чё? - Садко так сама не славянскае імя - а бач ты, як укаранілася.Кот писал(а):2. "На славянском" вступает в противоречие с предыдущим абзацев по треба, и у нас не болгары если чо.
Я вам пакажу "ідыётскія" імёны: - Завид, Нежаты, Хотен, Гостята, Гостила, Милята, Нежок (Нежка), Полуд (Полюд), Несдила (Несдыла)... магу яшчэКот писал(а):3. Само имя идиотское.. что за "треба"? Это всё равно, что имя "Нужник". По-славянски? Да. Но есть? То есть его даже гипотетически не может быть в слав. Ибо славяне хоть и варары, но не являются полными идиотами (вернее не являлись, щас - начали попадаться.. бгхыгхыгхы)
"Имя Чурилы так же пришло к нам кружным путем «от туда». Связывают его с Cyrillus – латинским эквивалентом Кирилла." (с) - я так разумею, па вашаму, імя Чурыла меў не славянін?psv-777 писал(а):Никаких трЯба у нас нет.Вот и все.Так можно переставляя буковки любое слово славянским объявить.
- ніхай з гэтымі разбярэццаИз России писал(а):А ещё Буй, вы забыли напомнить этому ушлёпку имя - Дрочило!!Я вам пакажу "ідыётскія" імёны: - Завид, Нежаты, Хотен, Гостята, Гостила, Милята, Нежок (Нежка), Полуд (Полюд), Несдила (Несдыла)... магу яшчэ
У сэнсе - у славян? А у каго зафіксавана?
Так што не аргумент
Я вам пакажу "ідыётскія" імёны: - Завид, Нежаты, Хотен, Гостята, Гостила, Милята, Нежок (Нежка), Полуд (Полюд), Несдила (Несдыла).
Буй, вы забыли напомнить этому ушлёпку имя - Дрочило!!
Сейчас этот форум просматривают: Google [Bot] и гости: 4