МИФ О «ПОЛОНИЗАЦИИ» БЕЛАРУСКОГО ЯЗЫКА

Модераторы: goward, Vadim Deruzhinsky, Andrey Ladyzhenko

Сообщение psv-777 » Вс июн 10, 2012 3:17 pm

Дык шо,Фасмер лох?
psv-777
 
Сообщения: 7479
Зарегистрирован: Вс мар 22, 2009 1:30 am
Откуда: Менск

Сообщение Astar » Пн июн 11, 2012 11:58 am

Коматозники думають... То тепер так називається мантра партійної секти чи молільного шапіто.
Так, єврейського походження. Фасмеру, Г.Ф.Міллеру (і газпромівському Міллеру) і Байєру, і принцесі зоофілів нім.Каті Цвай - привіт.

Етнічна приналежність визначається самосвідомістю? В коматозника "самосознаніє" - це хліб і видовища. Дик, якщо коматозники з уявлень своїх (своїх?) складуть про себе мисленний образ, що вони японці, то і заживуть як японці і стануть ними? Бугага. А якщо коматозники зараз живуть як в опі, то яка їх самосвідомість?
Последний раз редактировалось Astar Пн июн 11, 2012 8:04 pm, всего редактировалось 1 раз.
Аватара пользователя
Astar
 
Сообщения: 203
Зарегистрирован: Пт ноя 19, 2010 2:38 pm
Откуда: Україна

Сообщение Astar » Пн июн 11, 2012 2:50 pm

про Фасмера:

Фасмер "кремль" називає "старо-русскім", при чому щось не знає назви нагір'я в ЕрецІсраель "Кармель" (слово, яке є прямий попередник "русских" кремлів хазарських, і, очевидно, монгольського слова "kerem").
Аватара пользователя
Astar
 
Сообщения: 203
Зарегистрирован: Пт ноя 19, 2010 2:38 pm
Откуда: Україна

Сообщение Astar » Пн июн 11, 2012 7:42 pm

це треба розуміти так, що слово "кром" має відношення до словотворення "кремль"?

"Кром" можна розуміти як "укриття" (хоча я етимології слова "кром" не знаю).

Навіщо "дитинець" переличковувати в "кремль"? Це словянськіше?

Дитинець - є дві версії утв. слова:

1) тут ховались з дітьми. Адже, відомо, що існували села (синонім: поселення) в яких або біля яких частина території поселення була обгороджена (звідси і "город", "град"; звідси, можливо, і "київ"- обгороджений киями). Міст(городів) в радянському розумінні поняття не існувало.

2) Дитинець є калькою з польського слова "Dziedziniec", що означає "спадок", "спадковий", що походить від дієслова "dziedziczyć" - успадковувати.

Дитинець —"дерев'яна підлога; ящик на дні колодязя". — російське "дитинец" — "верша, ящик куди стікає смола", детёныш, "невеликий зруб на дні колодязя наповнений вугіллям і піском для очищення води", давньоруською (син.: старажитнаруська, давньокиївська, старорутенська) дѣтинць - "внутрішнє укріплення", остаточно не з'ясоване, виводиться від іменника дѣти "діти" (зокрема в переносному значенні "внутрішня, менша частина складного предмета"); пов'язується також з дієсловом дѣти - дівати, класти, ставити, будувати". [1]


Фасмер шось забув словянське "дитинець", але знав про "кремль". "Кром" Фасмер теж не згадує. Не знаю, чи Фасмер був лохом (це на відповідь моєму опоненту вище з запитанням "чи Фасмер лох"), але, зазвичай лохами є ті, кого розводять, а не той, хто розводить.

[1] Етимологічний словник української мови: В. 7 т./ АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.), В.Т. Коломієць, О.Б.Ткаченко та ін.— К.: Наук. думка, 1985. Том другий Д/Копці (сторінка: 79)
Аватара пользователя
Astar
 
Сообщения: 203
Зарегистрирован: Пт ноя 19, 2010 2:38 pm
Откуда: Україна

Сообщение Astar » Пн июн 11, 2012 10:38 pm

Кот писал(а):Не позорься, "украинец" :lol:

http://dic.academic.ru/dic.nsf/enc2p/359882


оу, ще й "кромль" як різновид "кремль"? Так я ж не маю сумнівів, що слово "кремль" широко вживається у вас. Наведений вами текст ніяк не суперечить написаному мною. Слова з голосною "е" вимовляли як "о" (про це написано за вашим же лінком"). Ну і "кром" походить від "кромль"?

Мантру-постулат про "позор" залиште для своєї самосвідомості.

Так розкрийте же етимологію слова "кром" і "кромль"
Последний раз редактировалось Astar Вт июн 12, 2012 12:13 am, всего редактировалось 5 раз(а).
Аватара пользователя
Astar
 
Сообщения: 203
Зарегистрирован: Пт ноя 19, 2010 2:38 pm
Откуда: Україна

Сообщение Astar » Пн июн 11, 2012 10:46 pm

Ось вам приклад (не самий вдалий) розкиття етимології (встановлення первісного значення слова): ваше "государство" походить від німецького "гау" - округ і "сударь" - поставлений правителем чиновник, наглядач. Тобто, "округи з чиновниками". І радянський лад (так само як і царський лад) творився також на цій установці в самосвідомості людей (це якщо по-Е.В. Балановській брати).

http://de.wikipedia.org/wiki/Gau

з тих пір нічого й не змінилось. Фолкльор свідчить: "еееей, начальнииик!" (ДДТ "Родина")

Фасмер:

Слово:госудаґрь,

Ближайшая этимология: госудаґрыня (Домостр. К. 20), др.-русск. государь, часто в Новгород. грам. 1516 г. (Напьерский 320 и др.); см. Котошихин 54 и сл. и т. д. Народн. также осудаґрь, суґдарь, даже осу (Борис Годунов, Царск. Слово); см. Соболевский, ЖМНП, 1897, ноябрь, стр. 63.

Дальнейшая этимология: Из господаґрь.


Слово:суґдарь

Ближайшая этимология: III, судаґрыня. Сокращено из госудаґрь, госудаґрыня; см. Соболевский, Лекции 125, 216; Преобр. II, 413.


Господар, господь, господствувати, господарка, господин від "ГОСПОДь", а ГОСУДарь тут ні до чого, бо мало б бути "господсударство" (боги-чиновники) або як варіант: госудсударство ("госуд" ніби як "господь/господар" + "сударь"-чиновник), госудь (?бог), госудствувати (?господствувати), госудин (?господин). Корінь, кагбэ, не той і по смисловому навантаженню (господь-чиновник, поставлений наглядач).

Білоруською мовою "господар" - "гаспадар". Спадар - зверхник, намісник (барин, служитель, хозяин), управляючий, дух.звання чиновника. Гау(німецьке)..

Фасмер часто тупо копіпастив галіматью інших авторів. Повторював чужі висловлювання. Звичайна практика. В чому величність? (це на відповідь моєму опоненту вище з запитанням "чи Фасмер лох")
Последний раз редактировалось Astar Вт июн 12, 2012 10:08 am, всего редактировалось 7 раз(а).
Аватара пользователя
Astar
 
Сообщения: 203
Зарегистрирован: Пт ноя 19, 2010 2:38 pm
Откуда: Україна

Сообщение Astar » Пн июн 11, 2012 11:53 pm

Кот писал(а):Не позорься, "украинец" :lol:



Аж тепер помітив. Чому українець вами написано в лапках? Я натуральний українець (лемко і східний словянин за Andreas Kappeler: Kleine Geschichte der Ukraine. Verlag Beck, München 2000, ISBN 3-406-45971-4, S.21; при чому, у всіх поколіннях, які лише родина може памятати по-памяті; без "бастардських" домішок). А якщо вашій "самосвідомості" так підказує мій нік, то мушу вас розчарувати: це банальне "А + star", що й на футболці намальовано. Вас же ж не треба вважати котом (твариною) через нік, чи не так?
Аватара пользователя
Astar
 
Сообщения: 203
Зарегистрирован: Пт ноя 19, 2010 2:38 pm
Откуда: Україна

Сообщение Astar » Ср июн 13, 2012 12:35 am

Кот писал(а):
оу, ще й "кромль" як різновид "кремль"? Так я ж не маю сумнівів, що слово "кремль" широко вживається у вас. Наведений вами текст ніяк не суперечить написаному мною. Слова з голосною "е" вимовляли як "о" (про це написано за вашим же лінком"). Ну і "кром" походить від "кромль"?

Мантру-постулат про "позор" залиште для своєї самосвідомості.

Так розкрийте же етимологію слова "кром" і "кромль"


Ну ваще т можно взять такие древнерусские города как путивль, хотомль, хотимль, изяславль, мстиславль, ярославль, глебль, богуславль, лукомль, тихомль, небль, теребовль и т.д.

После этого понять остатками свидомых мозгов, что -ль древнерусскай топоформант, и закрыть варежку, дабы не позорить и еще не опускать ниже и так милипиздрическую репу свидомитов.... :lol:

Поэтому формарт -ль, не от какого-то идиотского "кармель" (бугга, абассака), а древнерусскай замковай...

Ну а что касается слова "кром" - глядеть в словари... И всё будет понятно и с кромлем, и с кремлем..

Аптекай, "украинец"... :D


Знову в лапках. Тобі гіпокамп чи скроневі частини головного мозку там на півночі не відморозило, бастард?

Наведи етимологію "кром". А то пустотою хочеш щось довести. Топоформант - не розкриває істинне значення слова (етимологію) і його походження. Топооснови походження наведи.

Зрозуміло, що воно значить "огорожа". Раз "огорожа" - тоді град, город. "Укріплення" - "кріпость". Дитинець - "дитяче місце".
Кром - ?

Кармель - топонім. Кром теж топонім?

Кот писал(а):
2) Дитинець є калькою з польського слова "Dziedziniec", що означає "спадок", "спадковий", що походить від дієслова "dziedziczyć" - успадковувати.


Гы, один полонизм объясняется другим... глазам не верю! :D


Коматозний організм дивується словянському слову дитина? Ну це звичайне явище в такому стані.
Аватара пользователя
Astar
 
Сообщения: 203
Зарегистрирован: Пт ноя 19, 2010 2:38 pm
Откуда: Україна

Сообщение Astar » Ср июн 13, 2012 12:52 am

Кремль - крем, кремник и кром. Крем - ліс, краща частина заповідника? Ділянка в лісі?
Кармель (Керем Ель) - буквально: "Божий виноградник". Звідси воно і пішло.


Слово КАРМЕЛЬ по словарю Ф. Л. Шапиро: '' 1) цветущая земля; 2) свежие фрукты; 3) гора Кармел.''

Другой перевод: karmel 'густой сад ', 'тучная почва, густо заросшая деревьями ' (Б. М. Гранде. ВВЕДЕНИЕ В СРАВНИТЕЛЬНОЕ ИЗУЧЕНИЕ СЕМИТСКИХ ЯЗЫКОВ. Москва. РАН. 1998 г., стр. 15.)

Существует ещё одна версия происхождения названия горы Кармель. Сжатое КЭРЭМ ЭЛЬ -''Сад Божий''.

Кэрэм - виноградник, сад; Эль - Бог.
Аватара пользователя
Astar
 
Сообщения: 203
Зарегистрирован: Пт ноя 19, 2010 2:38 pm
Откуда: Україна

Сообщение Astar » Ср июн 13, 2012 10:46 am

Кот писал(а):Бугага, ну да, Москва - известнай производитель винограда и винца... :lol: Особенно знают и любят столичнаю винцо в Ызраиле... :lol:

Лан, если по топоформантам оказалось безумно сложно, что тут поделать - что даун что свидомит - это слова-синонимы.

http://www.classes.ru/all-russian/russi ... m-6169.htm - это по кромам этимология... :D Аптекай, "украинец" вечно.. Ты слишком скучен...


Яке винцо?
'густой сад ', 'тучная почва, густо заросшая деревьями ', в тебе "крем" - ліс, краща частина заповідника. Засліпило, узкопльоночний?

Топоформанти тебе не спасуть.


Слово: кром

Фасмер:
http://vasmer.narod.ru/p324.htm

Ближайшая этимология: "кремль (в Пскове)", часто др.-русск. кромъ в Псковск. летоп., сюда же, возм., русск.-цслав. кромьство "внутренности, кишки, потроха" (Ио. Климак., ХII в.), согласно Соболевскому, РФВ 70, 87. Далее см. кремль, кромаґ.

Фасмер:

Слово: кромаґ,

Ближайшая этимология: кроґмка, укр. кроґма "перегородка", польск. kroma, krom "ломоть", в.-луж. kroma, н.-луж. k«oma "край".

Дальнейшая этимология: Возм., родственно лит. kremtu°, krim~sti "кусать, грызть", лтш. kre§mtu, kri°mst "грызть, выковыривать"; см. М.--Э. 2, 279. Далее сюда относят д.-в.-н. (h)rama "колонна, подпорка", ср.-в.-н. rаm(е) "рама, станина" (Цупица, GG 122; Фик 1, 394; Кречмер, KZ 31, 407). Другие предполагают родство с др.-исл. skraґmа "рана", др.-сакс. scram-sahs "меч наподобие ножа", ср.-нж.-нем. schram(me) "царапина", ср.-в.-н. schram(me), нов.-в.-н. Schramme "шрам, рубец", ср.-в.-н. schram "расселина, ущелье", лит. kramai~ (мн.), лтш. krams "струп, лишай"; см. Миккола, IF 23, 120 и сл.; RS 2, 247; Бернекер 1, 621 и сл. Ср. кроґмы. Др.-сакс. scramasahs учитывать не следует; см. Хольтхаузен, ZfslPh 24, 269; это относится и к статье креґмень.

Комментарии Трубачева: [Неправдоподобна мысль Махека (Еtуmоl. slovn., стр. 236) о заимствовании kroma из нем. Маrk, якобы через метатезу; ср. его же SPFFBU, 2, стр. 133 и Яначек, "Slavia" 24, стр. 3. -- Т.]
Аватара пользователя
Astar
 
Сообщения: 203
Зарегистрирован: Пт ноя 19, 2010 2:38 pm
Откуда: Україна

Сообщение Mihail Mitin » Ср июн 13, 2012 11:22 am

Вот, как мне кажется - интересный вопрос : если слово "КРЕМЛЬ" является производным от какого то слова (какого то языка), обозначающего - укрепление (крепость, замок и т.д.), то должны быть подобные названия и у соседей....
Mihail Mitin
 
Сообщения: 4594
Зарегистрирован: Вс дек 21, 2008 11:10 pm
Откуда: Минск

Сообщение Astar » Ср июн 13, 2012 3:49 pm

Кот писал(а):Ты идиотский?


Я - ні. Ти не там своїх шукаєш.

ти в танку? Назви інші словянські мови, де "крем, кремль" існують і означають "дитинці", ліс(частина заповідника, сад). Або хоча б існують.

Кипчацьке Kärmän - фортеця.[1] Російське - карман....
Монгольське Kerem
Єврейське Kerem (Керем Ель - "Кармель")

Російське "кромьныи" - "відГОРОДжений"[1]
кремлёвый - міцний, твердий (про ліс[1])
давньоруське "крома" - "окраєць"[1] Окраєць - то не ліс, не сад і не дитинець.

Давньоруське: Krep - кріпкий, міцний;[1] (кріпость)

не "град", не "город", не "кріпость" (хоча "крєпостныє"), не дитинець...

[1] Етимологічний словник української мови: В. 7 т./ АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.), В.Т. Коломієць, О.Б.Ткаченко та ін.— К.: Наук. думка, 1983. ISBN 5-12-001263-7
Том третій: Кора-М / Укл.: Р.В.Болдирєв та ін. — 1989. — 552 с. ISBN 5-12-001263-9 (сторінка: 83)


П.Н. Багаулла - «Слава Богу» чи "Слава Аллаху". Подібне до "пажалуйста" багаалуста.. )))
http://en.wikipedia.org/wiki/Bahá'u'lláh
Последний раз редактировалось Astar Ср июн 13, 2012 4:16 pm, всего редактировалось 4 раз(а).
Аватара пользователя
Astar
 
Сообщения: 203
Зарегистрирован: Пт ноя 19, 2010 2:38 pm
Откуда: Україна

Сообщение Mihail Mitin » Ср июн 13, 2012 3:51 pm

Я не спец., но по моему, слово "КРЕМЛЬ" выпадает из оборонительного лексикона, ибо, были бы повторы. Возможно, название как то связано с местом, а может - имя нарицательное, да и ......из более глубокой древности.
В любом случае, точно ни кто не даст ответа на данный вопрос, будут только подбирать что ни будь созвучное, героическое.
Mihail Mitin
 
Сообщения: 4594
Зарегистрирован: Вс дек 21, 2008 11:10 pm
Откуда: Минск

Сообщение Astar » Ср июн 13, 2012 3:55 pm

Mihail Mitin Згода.
Аватара пользователя
Astar
 
Сообщения: 203
Зарегистрирован: Пт ноя 19, 2010 2:38 pm
Откуда: Україна

Сообщение skorynapiterski » Ср июн 13, 2012 4:35 pm

Astar писал(а):Mihail Mitin Згода.
Мэтр, не согласен. Рано или поздно будут гипотезы.
skorynapiterski
 
Сообщения: 3445
Зарегистрирован: Пт апр 25, 2008 10:48 am
Откуда: Minsk

Пред.След.

Вернуться в История

Кто сейчас на конференции

Сейчас этот форум просматривают: нет зарегистрированных пользователей и гости: 80