Білоруси, пропоную вам Міжнародний проект.

Модераторы: Vadim Deruzhinsky, Andrey Ladyzhenko, Станислав Матвеев, Pavel

Білоруси, пропоную вам Міжнародний проект.

Сообщение dmytro_kl » Пн авг 04, 2008 3:40 pm

Добридень вам, панове! Я в Інеті недавно, а на вашому форумі взагалі вперше. Хоч цю газету читаю давно. Сподобалось мені те, що чимало ваших учасників мислять логічно. А я таких і шукаю. На жаль, в Україні не знайшов. Справа в тому, що я одержав велику наукову новизну про суспільство. Але українців це не цікавить навіть у вигляді популярних статей. То чи не могли б ви, як закордонні спеціалісти, стати науковими критиками деяких моїх статей?
Спеціально наголошую, що я не провокую вас ні на яку політичну діяльність, а прошу конструктивно аналізувати виключно мої статті. Добре було б білоруською мовою - сподіваюся зрозуміти. Отже, для проби надсилаю статтю на етнічну тематику. З повагою Дмитро Клець.

ДО ПРИРОДИ ДЕЯКИХ НЕГАТИВНИХ РИС УКРАЇНСЬКОГО СВІТОБАЧЕННЯ
Вступ
Триваюча криза українства. зумовлена, власне, внутрішніми причинами. І на-самперед - специфікою розуміння українцями світу та власного життя в ньому. Однак за багато років я так і не знайшов ні доказового опису структури українсь-кого світогляду, ні аргументованого пояснення суті негативних рис українців. Гірше того, я навіть не знайшов достатньо коректного формулювання цих питань як нау-кової проблеми.
Разом з тим на феноменологічному рівні є багато описів негативних рис украї-нців. Це і сумнозвісна їхня меншовартість, і негативне ставлення до ближнього і страх бути першим, і продажність, і т.п. Зрештою, нема потреби всі їх перерахо-вувати. Достатньо якось позбутися тільки згаданих рис, то і це вже гарантувало б незворотній соціальний прогрес.
Але, з іншого боку, якщо ці негативні риси панують серед десятків мільйонів українців століттями (!), то це означає, що вони зумовлені якимись надіндивідуаль-ними причинами. Отже, їх не можна відмінити за власним бажанням, в т.ч. і ука-зами Президента чи постановами ВР. Насамперед потрібне вияснення їхньої суті.
Постановка питання
За роки незалежності в Україні пройшли сотні, якщо не тисячі, конференцій, семінарів, з’їздів, дискусій, круглих столів тощо, так чи інакше пов’язаних із суспі-льною проблематикою. На них перебували всі бажаючі. І, за звітами, більшість із цих зібрань пройшла успішно, у всякому разі "мети досягнуто". Однак насправді як не було наукового пояснення нашого суспільства, так його і немає.
Навіть гірше, таке питання із певних причин навіть не ставиться. На жаль, після розпаду СРСР так і не було серйозних спроб провести науковий аналіз його тео-ретичних засад - адже не вся теорія тоді була хибною. Однак зробили висновок, що хибна вся. Бо, мовляв, суспільство настільки складне, що його неможливо на-уково пояснити як ціле. Та й не існує воно як ціле, а так, шматочками. Отож віднині керуймося плюралолібералізмом (ПЛ), тобто, множинністю істини та абсолют-ною рівноправністю будь-яких тверджень на суспільну тематику, в т. ч. і найдикі-ших.
І ще одна сталася прикра річ. Здавалося б, якщо вже неможлива наука про суспільство, то не може бути і спеціалістів з неї. Але тут якраз навпаки (бо дуже ефективно спрацював колективний егоїзм радянських суспільників - професійних брехунів та плагіаторів) - хоч суспільствознавство і неможливе, та самі суспільни-ки є. Числом многі і конче потрібні. Причому, ті ж самі, котрі вказували нам шлях до комунізму та формування радянського народу як спільноти без етнічних рис за часів СРСР (звичайно, з урахуванням вікових змін).
Зрозуміло, що їхні писання і наука - несумісні. Але поки їм платять за брехню та махінації, доти вони із задоволенням множитимуть свій "плідний доробок" та заду-рюватимуть ним суспільство.
Через те і всі зібрання із суспільної проблематики проходять у нас традиційно по-радянськи. Спочатку йдуть розлогі просторікування носіїв офіційних істин чи, як кажуть, осіб із високим суспільним статусом. Хоч багато років перевірки практи-кою офіційного розуміння наших проблем однозначно довели принципову не-спроможність цього розуміння. Та й, до речі, воно навіть ніде не описане в ціліс-ному тексті. Однак саме ці особи, за мовчазної згоди присутніх, балакають про що хочуть та скільки хочуть. Після них скоромовками (бо мало часу) йде бурмо-тіння "сірої маси". Та й то тільки щасливчиків, а решта марно намагається сказати хоч щось "з місця".
Однак всі учасники такого дійства звертають увагу не на те, що сказане чи на-писане, а на те, хто сказав чи написав. І більшістю голосів ухвалюють заздалегідь написані підсумкові документи даного зібрання. Звісно ж, написані з офіційних позицій, що вкотре підтверджує правоту наших "достойників".
Вже один цей порядок обговорення гарантує наукову безплідність всіх подібних зібрань. Бо таким чином тільки консервується наявне хибне розуміння наших сус-пільних проблем. А жодна варта уваги думка, висловлена "якимось там" чи й вза-галі "невідомо ким", при цьому і наблизитися не може до порогу усвідомлення науковою громадськістю. І так триває принаймні 10 років (!).
Чому ж ніхто навіть не поставить питання про необхідність якихось інших критері-їв оцінки та відбору матеріалів цих зібрань?
Ось тут якраз всі наші біди і коріняться! Бо всі радянські люди (а українці – о тим більше) безпідставно та безсумнівно впевнені, що так і треба. Тобто, українці на-віть гадки не допускають, що може бути якесь інше пояснення їхнього життя та їх самих. Тож наші проблеми починаються ще від неможливості розпочати корект-не їхнє обговорення навіть з тими людьми, хто цілком щиро намагається їх обду-мувати.
Та ще й на лихо, але цілком закономірно, керівники радянської педагогіки сво-го часу швиденько вилучали формальну логіку із освіти взагалі. Тому зараз майже ніхто і не розуміє, що ж це таке - результативне мислення.
Поширена думка, що комусь це вигідне, Мовляв, населенню, яке не вміє мис-лити самотужки, легше нав’язувати всілякі дурниці та необгрунтовані ідеології. На перший погляд, ніби й так. Але з іншого боку - керувати безтолковим населенням теж не велика втіха.
Проте головна причина бездумності (на сьогодні вже добровільної) радянських людей полягає у властивостях нашого суспільного ладу - командно-адміністративної системи (КАС) та державного устрою - неправової держави (НД). Саме КАС та НД формують людину спочатку бездумним та слухняним ви-конавцем, а з часом - вузькоегоїстичним пристосуванцем та махінатором.
На жаль, ніде навіть не згадується, що Україна успадкувала КАС та НД, від СРСР практично без змін. При цьому ніхто і не подумав вияснити, чи можна наші про-блеми вирішити в рамках КАС та НД, чи для цього треба змінювати наявний суспі-льний лад та державний устрій. Через те, наприклад, зараз із бадьорим виглядом здійснюють чергову заздалегідь суспільношкідливу метушню під назвою "адмініст-ративна реформа". Але як можна намагатися зменшувати чисельність держуп-равлінців без вияснення суті того, чому вона зростає?!
Однак для радянських людей це навіть не питання. Бо для них суті не існує як та-кої. Адже за 4 покоління дії КАС та НД, населення намертво застрягло на стадії конкретно-емоційного мислення (КЕМ). Причому якраз намертво, бо і в безгра-мотно задуманому ще більшовиками суспільстві діє зворотній зв’язок. А саме: безглузде життя формує таке ж саме безглузде мислення. І, у свою чергу, безглу-зде мислення змушує населення послідовно та цілеспрямовано доводити власне життя до повного абсурду, аж по самознищення включно. Адже за своєю приро-дою КЕМ - це досоціальний, тваринний рівень розуміння життя. Тож зрозуміло, що ним не можна ні адекватно описувати суспільні проблеми, ні, звісно, їх задовільно вирішувати,
Гірше того, носії КЕМ різко негативно ставляться до найменших проявів мислен-ня інакшого. А коли ще врахувати те, що КАС та НД діють на тлі споконвічної укра-їнської меншовартості, то цілком зрозуміло, що українці просто мусять вороже ставитися до новизни як такої і, особливо, - до новаторів-одноплемінників. Тому практично вся діяльність по створенню, зокрема, науково-технічної новизни в Укра-їні перебуває в умовах підпілля, адже кожен новатор-українець існує фактично у ворожому (у кращому разі - байдужому) оточенні.
Однак новаторство - це у значній мірі вроджена особливість людини. Тому, хоч і з великими особистими бідами та збитками для рідних і близьких українці-новатори все-таки створюють новизну. Хоч і в десятки разів повільніше та менше, ніж це можна було б робити у соціально сприятливих умовах.
Воно й зрозуміле. Адже в умовах КАС та НД особисто прибутковою є тільки су-спільношкідлива діяльність. Вона є і офіційно пріоритетною, і престижною. Неда-ремно ж наші т.зв. олігархи, які збагатилися нетрудовим шляхом, є найшановані-шими людьми та перебувають на найвпливовіших посадах. А якщо вже у нас в пошані суспільношкідлива діяльність, то до творців суспільної користі, новаторів, ставлення і мусить бути поганим.
Про науковий підхід до суспільства
За багато років послідовної праці, на основі великого масиву наукових робіт (котрі суспільники із зрозумілих причин обминають десятою дорогою), мені вда-лося в загальних рисах розв’язати проблему верифікації (істинності). Адже істина таки одна, хоч і відносна. Звичайно, перед цим мені прийшлося над власним, ти-повим для всіх радянських людей КЕМ, надбудувувати абстрактно-логічне мис-лення (АЛМ). Бо якраз АЛМ людство і змушене було створити для гностичних про-цедур із абстракціями, котрі виражають суть всього сущого. На жаль, з цілого ряду причин навіть випускники вузів у нас в кращому разі про АЛМ тільки "щось чули".
Звісно, насамперед постало питання про методологію дослідження. Такою до-казово обрав діалектичний матеріалізм. На його основі вдалося створити і метод дослідження для адекватного опису активних систем (живе, соціум, штучний інте-лект) як цілого. А вже одержаним методом зміг пояснити суспільний лад та люди-ну як біосоціальну істоту. Доказав принципову тупиковість КАС та НД. Описав не-ринкові і ринкові мислення та методи діяльності, в т.ч. і підсистему виховання та освіти. Розробив стратегію і тактику усвідомленого та узаконеного переходу від КАС та НД до інформаційної стадії ринкового суспільства та держави правової Для гарантованої безконфліктності суспільних змін запропонував механізм реалі-зації реформ. Розробив також критерії вибору керівників на посади всіх рівнів.
Вдалося також проаналізувати панівний на сьогодні управлінський алгоритм, стосовно КАС - це централізована регламентація. Показав її принципові вади та запропонував якісно новий управлінський алгоритм, адекватний управлінським властивостям активних систем.
На основі наукового пояснення суспільних проблем вказав ефективні шляхи та методи переучування населення, починаючи із впливових груп, з неринкового (ра-дянського) на ринкове мислення. Описав закономірності переходу від ідеї до тех-нології та дав ескізи близько 10 суспільних технологій, насамперед, для України. Одержав ще чимало новизни, придатної для негайного впровадження у громад-ську думку. Однак закономірності КАС та НД і меншовартість українців є дуже ве-ликою перешкодою для оприлюднення наукової новизни, в т. ч. і моєї.
Про етнічне
Звичайно, своя сорочка до тіла ближча. Тому для мене найактуальніші про-блеми саме українства. Тим більше, коли українці цілеспрямовано (але аж ніяк не усвідомлено!) знищують себе як етнос.
Але перед дослідженням конкретних етносів треба мати доказове та загально-визнане пояснення суті етнічних особливостей взагалі. На жаль, переконливого опису останніх я не знайшов. Правда, я в цих пошуках користувався переважно методом експертних оцінок, а не рився в горах літератури. Зрештою, сам факт реального занепаду українства свідчить про відсутність його наукового пояснення.
З моїх досліджень виходить, що етнічне - це модель способу життя у вигляді ін-формаційної системи
для прогностичної адаптації даної сукупності людей в конкретному природному та соціальному оточенні. Причому на ранніх стадіях етнічного розвитку, напри-клад, племені, ця інформація на рівні індивідуального світогляду в основному не-усвідомлена і має характер імперативних (безальтернативних) регуляторів пове-дінки - табу, звичаї, забобони тощо.
Однак в процесі соціального та економічного розвитку певним чином зростає і освіченість даного етносу на рівні як громадської думки, так і індивідумів. Причому освіченість як світоглядна грамотність і етнічний розвиток взаємозумовлені. До того ж, дана взаємозумовленість наростає на всьому протязі етноеволюції: плем’я → союз племен → народність → народ → нація. І хоч при цьому регулятори поведін-ки ускладнюються кількісно та якісно, але вони все більше стають усвідомленим знанням на індивідуальному рівні. Тож на стадії нації даний етнос вже в масі своїй свідомо застосовує знання про ці регулятори для управління суспільними проце-сами. Тому й виходить, що етнічне є одночасно і метою, і засобом її досягнення. Бо якраз етнічне оптимізує життя.
Разом з тим та чи інша міра розуміння етнічного дає можливість даному етно-сові в тій чи іншій мірі свідомо змінювати свій етнічний спосіб життя відповідно до вимог соціального та економічного прогресу. Наприклад, економічна значущість проблем екології в передових країнах (націях!) шляхом свідомого виховання та освіти приводить до появи у них такої національної риси як екологічність.
Хоч можна сказати, що екологічність в неусвідомленому на індивідуальному рі-вні вигляді була етнічною рисою ще тих далеких наших предків, які користувалися виключно дарами дикої природи. Тільки у них ця екологічність мала вигляд ком-плексу звичаїв, яких треба було дотримуватися без обдумування. Звичайно, потім, у зв’язку з поділами праці аж до спеціалізації та кооперації, та безумовним пріо-ритетом економічного та адміністративного регуляторів первісна екологічність бу-ла відкинута як бездоказовий забобон. Однак після промислової революції з’явилися дуже відчутні докази важливості екологічних проблем. А вже їхнє науково обгрунтоване розуміння і стало основою для діалектичного відродження такої етні-чної риси як екологічність на вищому, національному рівні.
У зв’язку з цим можна очікувати, що свідомі етнічні зміни (розвиток!) ставатимуть все більше випереджальними стосовно змін соціальних та економічних.
Деякі результати щодо українців
В першому наближенні можна говорити, що етнічний розвиток українців спо-творений причинами кількох рівнів (сторін) їхнього буття.
Зокрема, сприятливі природні умови дозволяли нашим далеким предкам при осідлому типі життя розмножуватися та поширюватися навіть на базі низькопроду-ктивного натурального виробництва, А для такого способу виробництва цілком достатньо і КЕМ. Тобто, для розвитку АЛМ у наших предків не було гострої потре-би.
До того ж, географічна доступність (без природних бар’єрів) території наших предків дозволяла агресивним сусідам, переважно кочівникам. а значить - і кра-щим воїнам, мати військову перевагу. Власне, вони тому і проявляли агресію, що не відчували належної відсічі від наших предків-землеробів. Разом з тим низька продуктивність натурального виробництва не дозволяла нашим предкам належ-ним чином розвивати також і військову справу. Тому вони зрушені були вибирати менше із двох зол - і відкуплялися від нападників частиною результатів власної праці. Така ситуація на протязі тисячоліть і сформувала етнічну меншовартість корінного населення території України, Цей шлях давав змогу землеробам більш-менш мирно співіснувати з кочівниками.
На жаль, оце саме "більш-менш" якраз і гальмувало розвиток серед наших предків виробництва товарного, а з ним - і започаткування АЛМ (адже перед тим, як виробляти щось для когось іншого, то треба спочатку обдумати цього іншого як споживача - а це вже неабияка абстракція).
Тому панування нетоварного виробництва та КЕМ навіть за часів Київської Русі залишало наших предків не більше, ніж на стадії союзу племен. До того ж, вна-слідок власної меншовартості можновладці наших предків добровільно прийняли чужу монотеїстичну релігію. Це при тому, що. вже мали власну релігію (багато-божжя) з очевидною тенденцією розвитку до бога одного (Перун), У свою чергу, християнство, як релігія чужа, цю меншовартість тільки зміцнило, замінивши у сві-тобаченні звичні реалії палестинськими картинками та сюжетами (чужим життє-писом як ідеалом). Тож у наших предків і не було (не усвідомлювали!) потреби в консолідації, в подальшому етнічному розвитку. До того ж, нагадаю, кожна насту-пна стадія етнічної еволюції проявляється щораз повнішим усвідомленням насе-ленням регуляторів своєї поведінки (економічного, адміністративного, морально-го, звичаєвого, релігійного тощо).
А тому настав час, коли населення Київської Русі з архаїчним розумінням регу-ляторів власної діяльності опинилося в оточенні держав (Польща, Литва, Туреччи-на), серед населення яких статус адміністративного регулятора був значно ви-щим. Ця обставина помітно впорядкувала тодішню громадську думку згаданих країн, а на індивідуальному рівні заклала основи особистості. Це означає, що сусіди наших предків і, насамперед - їхній панівний прошарок, стали світоглядно розвинутішими. А тому населення Київської Русі підкорялося своїм сусідам май-же добровільно у всьому Це, знову ж таки, тільки збагачувало (якщо можна так сказати) меншовартість наших предків.
Ситуацію ще погіршило монгольське нашестя. Проте від монгольського шоку змогли швидше відродитися якраз наші сусіди, у котрих був традиційно виший рі-вень усвідомлення адміністративного регулятора. Тож наші предки знову покори-лися їм без особливого внутрішнього спротиву. А так як основною світоглядною цінністю на той час були релігійні догмати, то українці легше та швидше схилялися перед "братами у вірі", тобто, московитами.
Потім були століття у статусі "малоросів" в умовах виразного примату адмініст-ративного регулятора Російської імперії, що також блокувало етнічний розвиток українців. Хоча відоме й таке. В XIX ст, однією з передових галузей господарства було цукроваріння. І якраз лідером у цій галузі була українська родина Симирен-ків. Тому не випадково ця родина робила чи не найбільший матеріальний внесок в етнічний розвиток українців. Хоч значення етнічного фактора як джерела додат-кового прибутку (на рівні всього суспільства) члени цієї родини відчували хіба що інтуїтивно, на рівні ще словесно не сформульованих здогадів.
Потім естафету позаекономічного примусу українців підхопив СРСР. При цьо-му нехтування основним, матеріальним регулятором сягнуло вершин при безпід-ставному (внаслідок безграмотності) завищенні ролі адміністративного і, особли-во, ідеологічного (на рівні догм - замість релігії) регуляторів. Зрозуміло, що і в цих умовах в українців не було ні спільного матеріального інтересу (бо не було това-рно-грошових відносин між ними), ні спільної (власної) території, ні спільної (бо ж русифікація!) мови.
Все це в незмінному вигляді Україна успадкувала від СРСР. Тому й зараз украї-нці є носіями КЕМ. А на основі КЕМ неможливо в принципі формувати власні сві-тоглядні цінності та стати народом-суб’єктом історії. Світоглядною основою украї-нців залишається тотальна меншовартість. А на індивідуальному рівні КЕМ не до-зволяє сформувати особистість, спроможну створювати власну мету та власні ж стратегію і тактику досягнення цієї мети.
Отже, склалося замкнене коло: нерозвинутість ринкових (товарно-грошових) відносин блокує формування в українців АЛМ та становлення їх народом, а потім і нацією зі спільним реалістичним світобаченням. А вже без АЛМ просто немож-ливо зрозуміти самих себе та свідомо вирішувати власні суспільні проблеми.
Тому потрібне просвітництво на основі сучасних просвітницьких те¬хнологій. Такі є. І є необхідні знання. А починати, мабуть, доцільно із тих в Україні, хто хоча б сумнівається у правоті та вичерпності наявного (хоч навіть не описаного у ціліс-ному тексті!) світобачення.
Висновки:
1. На сьогодні немає опублікованого наукового пояснення суспільства як цілого та людини як біосоціальної істоти, а без цього не можна зрозуміти суть етнічного.
2. Внаслідок закономірностей КАС та НД і нетоварного виробництва мислення українців зупинилося на етапі КЕМ, а етнічний розвиток не сягає і стадії народу.
3. Закономірності КАС та НД формують у носіїв КЕМ пріоритети власної право-ти та суспільношкідливої діяльності (замість пріоритетів власної вигоди та суспіль-нокорисної діяльності у суспільстві ринковому).
4. Меншовартість як світоглядна основа українців формує у них психологічне неприйняття наукової новизни одноплемінників.
5. Характер оплати праці держслужбовців та офіційних теоретиків не орієнтує їх на суспільнокорисну діяльність.
6. КЕМ українців не дозволяє їм раціонально обирати власних керівників та створювати суспільнокорисні схеми доходів керівництва.
Пропозиції:
1. Пояснити інтелектуально найактивнішій частині українців наявний прогрес у науковому розумінні суспільства, в т.ч. і етноеволюції.
2. Опублікувати та пропагувати раціональний підхід до процесу виборів україн-цями власного керівництва.
3. Оприлюднити та обговорити концепцію Закону "Про пряму залежність прибу-тків держуправлінців від добробуту населення на підпорядкованих їм територіях".
4. Реалізувати розроблені проекти поширення наукового пояснення суспільст-ва.



5 жовтня 2001р. Клець Дмитро Васильо-вич
Адреса: вул..Шевченка, 102 с.Рачин
Дубенський р-н, Рівненська обл., 35609
т. (ненадійний): 03656-52-261
dmytro_kl
 
Сообщения: 1
Зарегистрирован: Пн авг 04, 2008 11:14 am
Откуда: Рівненська обл.

Сообщение Амаро Шакур » Пн авг 04, 2008 3:52 pm

А на русском есть вариант статьи?
Амаро Шакур
 
Сообщения: 881
Зарегистрирован: Вт июл 24, 2007 4:28 pm

Сообщение Yoda » Вт авг 05, 2008 8:18 am

Только в воскресенье 3-его августа приехал из Украины. ЖЭСТЬ! Я думал,что будет плохо. НО ЧТОБЫ ТАК - даже не догадывался. Дерьмо, срач, мусор, бездарожье, тупизм, национализм, оранжевизм, антисанитария, отстутствие продуктов, указателей и знаков, медицинской помощи, большие налоги, низкие зарплаты, нет коммунальных служб. После распада СССР там ничего не построили. Поэтому почитаю эту статью с интересом. Но позже. От украинского пока только рыгать хочется. Вот такие вот дорожные впечатления. Вспоминаю Романа Кардонского и его нататки про Беларусь. Его бы да в Украину. Да не в Киев. А в районный центр типа Шепетовки... Что бы он сказал тогда про демократию?
Аватара пользователя
Yoda
 
Сообщения: 2671
Зарегистрирован: Пн апр 28, 2008 11:40 am
Откуда: Поставы

Сообщение Yoda » Вт авг 05, 2008 9:13 am

Прчутав :D Ну никакой конкретики. Реклама своего иследования. А само исследование то где? Логика, умозаключения где? Потом статья написана уже давно. Прошло 7 лет. С тех пор победила на Украине демократия :D :D :D :D :D :D :D :D :D :D :D :D :D :D :D
Украину демократы опустили ниже плинтуса. Мнения автора возможно поменялись. Возможно его рыночные подходы изменились. Что можно написать? Приезжайте к нам в Беларусь. Посмакуйте диктатуру. Это будет повод для нового размышления. Подробнее напишу позже...
Аватара пользователя
Yoda
 
Сообщения: 2671
Зарегистрирован: Пн апр 28, 2008 11:40 am
Откуда: Поставы

Сообщение Станислав Матвеев » Сб авг 30, 2008 10:08 pm

Подписываюсь под каждым словом Yoda.
В этом году (как и 15-18 прошлых) сьездил на Уркаину, да-да, Уркаину.
Мариуполь, Кременчук, Харьков и кое что по-мельче. Везде одно и то же, еще можно что разве что добавить что люди злее и абсолютно срали друг на друга. Так что если кто то скажет что у нас также то пусть поживет в Уркаине, с ее долбаной "дерьмократией" и прочим.
Станислав Матвеев
Модератор
 
Сообщения: 1316
Зарегистрирован: Вт янв 15, 2008 11:55 am
Откуда: Гомель, Беларусь

Сообщение Vadim Deruzhinsky » Вс авг 31, 2008 12:43 am

dmytro_kl: «А тому настав час, коли населення Київської Русі з архаїчним розумінням регу-ляторів власної діяльності опинилося в оточенні держав (Польща, Литва, Туреччи-на), серед населення яких статус адміністративного регулятора був значно ви-щим».

Что вы под «Литвой» понимаете? ВКЛ было братским союзом русинов (украинцев) и литвинов (беларусов). И только с созданием Речи Посполитой ВКЛ передала украинские земли в состав Польши.

Литва никогда не угнетала Украину. Было другое – в период Киевской Руси князья Киева нас пытались захватить, против чего мы принципиально сопротивлялись, отстаивая свое право Свободы.

Станислав Матвеев: «Подписываюсь под каждым словом Yoda.
В этом году (как и 15-18 прошлых) сьездил на Уркаину, да-да, Уркаину.
Мариуполь, Кременчук, Харьков и кое что по-мельче. Везде одно и то же, еще можно что разве что добавить что люди злее и абсолютно срали друг на друга. Так что если кто то скажет что у нас также то пусть поживет в Уркаине, с ее долбаной "дерьмократией" и прочим».

Во-первых, если сравниваете с Беларусью Украину, то вначале сравните с нами Россию. И если Украина кажется в сравнении с нами отстоем, то Россия – уже полное окончательное ДЕРЬМО. Уже лучше милая и веками близкая Украина, чем Российский удел страны дураков и без дорог. Более убогого ничтожества, чем Россия – трудно сыскать. И Украина тут весьма выигрывает.

Во-вторых, не следует наши «успехи» Беларуси возводить к «успехам» политики АГЛ. У нее никаких успехов, а чистота улиц Беларуси и дисциплинированность граждан страны объясняется только природной толерантностью и цивилизованностью нашей нации. Мы ЗАВЕДОМО более быстрее обустроим свою страну, что русские и украинцы – потому что ментально более предрасположены к этому.

В-третьих, чем меньше страна – тем проще и быстрее ее обустроить. Россия необъятна, а Украина – только чуть менее огромна. Быстрее всех обустроили свои страны – страны Балтии, по факту своей микроскопичности. Ясно, что и Беларусь с ее какими-то 10 млн. жителей намного проворнее в таких маневрах, чем гиганты типа Украины (больше Польши, 55 млн.) и России (145 млн.). Чем меньше население страны – тем быстрее она принимает новое.

Слова «дерьмократия» и «дерьмократы» были впервые изобретены Адольфом Гитлером и активно использованы Министерством пропаганды Рейха (RPL) Йозефом Геббельсом. Поэтому каждый раз, когда я встречаю у оппонентов это издевательство над названием НАРОДОВЛАСТИЯ, столь ненавистное тоталитаристам, я вижу в этом только убогую маргинальность и желание превратить весь мир в концлагерь ГУЛАГ или «Освенцим».

По моему глубочайшему мнению любой, кто демократию – то есть власть народа над государственной бюрократией – именует «дерьмократией», - является или нацистом, или дорвавшимся до власти случайным проходимцем популистом, или просто дураком, не понимающим суть Гражданина и его Гражданского Долга в управлении своим Государством.

Те, кто говорят «дерьмократия», отрицают само наше Гражданское Общество. Им подавай феодализм.
Аватара пользователя
Vadim Deruzhinsky
Модератор
 
Сообщения: 9282
Зарегистрирован: Вс дек 24, 2006 8:15 pm
Откуда: Минск

Сообщение Станислав Матвеев » Вс авг 31, 2008 7:56 am

Дерьмократию я понимаю как неудавшийся вариант демократии для СНГ,
когда под личиной демократии скрывалась животная ярость, вседозволенность и наплевательское отношение ко всему. Видимо народ уставший от гнета своих тиранов только может так себя вести. На счет русских не могу от своего лица сказать а вот хохлы преуспели.
Да и насколько мне известно, современное понятие демократии и древнегреческое это вещи разные. Родоначальники демократии выходит имели рабовладельческое общество. Сегодня это парадоксально.
Станислав Матвеев
Модератор
 
Сообщения: 1316
Зарегистрирован: Вт янв 15, 2008 11:55 am
Откуда: Гомель, Беларусь

Сообщение Станислав Матвеев » Вс авг 31, 2008 8:04 am

Честно говоря, обидно за Украину.
Вроде бы можно сказать что к трону пробиваются подлые и продажные политики, простые люди тут не при чем. Но ведь и люди очумели. Кто как не общество в целом порождает своих правителей.
Видимо в хохлах бродит еще немного генетическая память о своей значимости в мире, а на современном этапе все с точностью наоборот (значимость территориальная чисто). Вот и получается в стране черт знает что. Эгоизм, жестокость и неуравновешенность украинцев видимо уже является результатом постоянного стресса для страны. Из любого нормального человека также можно сделать затюканного психопата.
Украина сидела как заноза в заднице кремля постоянно. Так что дальше я могу не продолжать. Террор в отношении Украины сделал свое дело.
Станислав Матвеев
Модератор
 
Сообщения: 1316
Зарегистрирован: Вт янв 15, 2008 11:55 am
Откуда: Гомель, Беларусь


Вернуться в Иные темы

Кто сейчас на конференции

Сейчас этот форум просматривают: нет зарегистрированных пользователей и гости: 3